На тлі нестабільності економіки і частих політичних криз не дивно, що українці дедалі частіше думають про те, щоб переїхати за кордон. Особливо це стосується молоді: схема поїхати вчитися до Європи, а потім залишитися там працювати – вже цілком звична. На початку лютого в Національному банку України також попереджали, що в країні найближчим часом можуть посилитися міграційні процеси, в тому числі трудової міграції. «Слово і Діло» аналізувало, скільки наших співвітчизників хотіли б жити за кордоном, а скільки – залишитися на батьківщині.
За даними опитування соціологічної групи «Рейтинг», залишити Україну хочуть 27% респондентів. Більшість із них – це українці від 18 до 25 років (52%), з вищою освітою (34%) та забезпечені (36%). Причому чоловіків, які хочуть виїхати за кордон, більше, ніж жінок. Серед вікової категорії 26-35 років залишити країну хочуть 42% респондентів. Серед тих, кому більш ніж 66 років, готові виїхати лише 9%. Серед бідних верств населення хочуть жити за кордоном 22% респондентів.
У Держстаті підрахували, скільки іноземців побувало в Україні та чи змогли наші співвітчизники повністю скористатися безвізом у 2017 році.
Якщо дивитися з точки зору географії, то на «валізах сидять» 45% жителів Закарпатської області, 36% – Житомирської та 34% – Сумської. Київ лише на четвертому місці, виїхати хочуть 33% столичних жителів.
Ситуація з українцями, які хочуть жити на батьківщині, прямо протилежна. За даними опитування «Рейтингу», в Україні згодні залишитися 65% респондентів, серед них більше жінок (67%). Серед тих, кому від 18 до 25 років, бажають працювати й жити в Україні 38%. Більш ніж половина (57%) українців із вищою освітою хочуть залишитися в країні, серед забезпечених людей таких 54%, із середнім рівнем доходу – 58%, серед бідних – 73%.
Найбільш «патріотичні» – жителі Полтавської області, 74% хочуть жити в Україні. На другому місці Рівненська та Вінницька області – 72%, на третьому – Івано-Франківська, Хмельницька та Донецька (71%). Залишитися в Україні хочуть 62% киян. Найнижчий показник у Закарпатській області – 47%.
Детальніше – на інфографіках.
Зображення максимального розміру (відкриється в новому вікні)
Зображення максимального розміру (відкриється в новому вікні)
