Студенти першого курсу спеціальності «Громадське здоров`я» разом з науково-дослідним центром (далі — НДЦ) «Екології людини та охорони громадського здоров`я» Національного університету «Острозька академія» провели акцію з безкоштовного вимірюванню нітратів та можливого радіаційного забруднення плодоовочевої продукції, яку на ринку в цей день придбали острожани. Повідомляє сайт НаУ "Острозька академія".
Керівник НДЦ, завідувач кафедри громадського здоров`я, кандидат медичних наук, доцент Ігор Гущук зазначив, що цей захід організований не тільки з навчальною метою для студентів, а й щоб звернути увагу місцевих жителів на проблемах забруднення довкілля, у тому числі нітратовмісними сполуками як природнього, так і штучного походження.
«Забруднення харчових продуктів та питної води нітратами сьогодні є надзвичайно актуальними. Особливо уважними повинні бути сім`ї, де є немовлята та діти до 3-х років, так як у немовлят, за вiдсутностi особливого ферменту метгемоглобiнредуктази, вiдбувається накопичення метгемоглобiну в кровi, i коли його кiлькiсть досягає 10%, з’являються клiнiчнi ознаки метгемоглобiнемiї: акроцiаноз, задишка, тахiкардiя. За тяжких форм хвороби (вмiст метгемоглобiну до 30%) розвиваються судоми, чейн-стоксове дихання i при несвоєчасних реанімаційних заходах настає смерть. Нiтрати не належать до метгемоглобiнутворювачiв, але, надходячи до травного каналу, вони пiд впливом кишкової мiкрофлори вiдновлюються в нiтрити. Останнi потрапляють у кров i блокують гемоглобiн шляхом утворення метгемоглобiну (MtHb), що не здатний вступати в зворотну реакцiю з киснем i переносити його. Отже, що бiльше гемоглобiну перетворилося на метгемоглобiн, то менша киснева ємкiсть кровi», — пояснює Ігор Гущук.
Завідувач кафедри громадського здоров’я і керівник НДЦ повідомив, що наразі, крім замірів нітратів, радіаційного фону, мінералізації питної води, Центр організовує діяльність науково-практичної лабораторії з вимірювання в житлових та виробничих приміщеннях мікроклімату, освітленності, електроомагнітних полів, радону, наяваності кліщових пилевих алергенів та ін. На думку Ігоря Гущука, ці питання є також актуальними для наших громадян, оскільки в процесі припинення роботи Держсанепідслужби був втрачений належний моніторинг за станом забруднення середовища та життєдіяльності людини небезпечними факторами. У перспективі планується проводити експертизу з питань дотримання природоохоронного та санітарного законодавства, оцінку медико-екологічних ризиків для життя і здоров’я від шкідливих факторів довкілля на індивідуальному та популяційному рівні.
