Ще раз про головне: місто атомників потопає у беззаконні 05 травня 2017

І знову у центрі уваги місто Вараш та його міський голова Сергій Анощенко. У минулому матеріалі ми розглянули принципи побудови «анощенківської» структури, а тепер, гадаю, можна перейти до конкретики. І хай би як не заперечували прихильники очільника Вараша про його причетність до тих чи інших справ, кожен викладений факт має офіційне підтвердження. Отож, почнемо.

Як Анощенко договори укладав

Зараз я розповім, що вдалось дізнатись про проведення конкурсів на виконання робіт у Вараші. Тобто про їх відсутність. Це дуже просто побачити й самому, скориставшись декількома ресурсами із загальним доступом. І, до речі, якби громада мала більше знань із використання таких платформ, як Prozorro, E-data чи, накінець, елементарне зацікавлення тим, що приймають і затверджують органи влади, то подібних історій, про які говоритиму далі, можна було б уникнути.

Тож, у зв’язку із введенням у дію Закону України «Про публічні закупівлі», виконавчий комітет Кузнецовської міської ради вносить зміни до «Порядку застосування системи електронних закупівель». Та встановлює мінімальний поріг у 50 тис. грн. як для закупівель товарів, так і для робіт та послуг. Тобто усі закупівлі, вартість яких перевищує цю суму, необхідно здійснювати шляхом проведення електронного реверсивного аукціону на платформі Prozorro. Тут ніби зрозуміло. Однак на Prozorro я натрапила на договір «Про надання послуг з поточного ремонту в ДНЗ №2» від 18.10.2016 року, укладений між начальником управління освіти Оленою Корень та ФОП Сергієм Присяжнюком (він же депутат міської ради). У договорі зазначена сума 55 тисяч 91 грн. 34 коп., але, як виявилось, жодного конкурсу не було, а договір саме з цим депутатом-підприємцем укладений невипадково, варто лише переглянути, як він голосував по «анощенківським» питанням.

Щоб уникнути лишніх розмов та конкурсів, далі договори між управлінням освіти та Присяжнюком укладаються за такою схемою: загальний обсяг робіт, які необхідно виконати, розділяють на менші частини. Сума його договорів з управлінням освіти за 2016 рік склала 584 тис. 800 грн. 44 коп., а лише за березень-квітень поточного року – 165 тис. 652 грн. 50 коп. Це дало поштовх переглянути інформацію по іншим укладеним договорам.

Не менш цікавим є й інший виконавець, який здійснював поточний ремонт приміщень адмінбудівлі міськвиконкому, закладів освіти, ремонт вуличного освітлення, протирадіаційного укриття. Тут історія дещо інша. Володимир Думицький (ТОВ «БК Поліссябудмонтаж») - близький родич депутата міської ради Наталії Лаврук. Якщо відслідкувати історію проплат, то можна побачити, що саме це підприємство отримало право здійснювати основні обсяги ремонтних робіт у Вараші. За 2016 рік він виконав робіт на загальну суму 5 млн. 396 тис. 85 грн.

Проаналізувавши все вищевикладене, можна припустити, що усі ці договори укладались за прямим дорученням міського голови. Адже переможцями стали наближені до його оточення люди або їхні родичі. Збіг?

Освітяни «Зажерлися!»

Такими словами прокоментував Сергій Анощенко голосування на користь питання про підвищення окладів освітян за рахунок міського бюджету та додав: «Більше жодної копійки в цьому році не отримаєте!» Оце так очільник Вараша «шанобливо» ставиться до людей, які виховують наше майбутнє, наше молоде покоління, наших дітей.

Його особливе ставлення до працівників освіти проявилось ще рік тому, коли висловив ідею об’єднати дві школи в одну, а приміщення ЗОШ №5 виділити для гімназії, яка, нібито, знаходиться у непристосованому приміщенні. На адресу вчителів звучали обвинувачення, та навіть Анощенко поставив під сумнів їх компетенцію підкріпивши це словами: «Кращим дітям – кращі умови». Виявляється, що у Вараші живуть «кращі» та «гірші» діти. Питання ліквідації школи вдалось уникнути завдяки розголосу у ЗМІ, активній позиції батьків та педагогічного колективу.

Залишивши школу, Анощенко не заспокоївся. І от нещодавно виступив з новою заявою – скоротити робочий день ДНЗ, а саме: з 7:00 до 17:30 ( з черговою групою до 19:00), а вихователів перевести на 0,75 ставки (щоб не «зажиралися»). І це зважаючи на те, що чимало організацій у місті працюють до 18:00.

Профспілкова організація освітян разом з батьками направляють звернення до Сергія Анощенка, де обґрунтовують, чому робочий час повинен становити 12 годин і не менше. Відповідь отримали не менш оригінальну, ніж сам міський голова. Далі цитати: «Діти швидше за дорослих адаптуються в навколишньому середовищі…», «Робота вихователя з документами має здійснюватися у вільний від роботи та навчання час…». Цікаво, а особисте життя, на думку Сергія Івановича, у вихователів повинно бути?

За останніми даними працівники дитячих садочків готують звернення до депутатів, тому незабаром стане відомо, як малі варашці відвідуватимуть садочки вже з 1-го вересня.

Справа «Світу взуття»

Ця історія розгорнулась у вересні минулого року. Посеред білого дня на очах у десятка дітей за присутності міського голови Сергія Анощенка, його дружини-депутата Тетяни Анощенко та інших наближених до мера осіб (Олександр Стояновський, Олександр Чех, Ірина Шумра та ін.) без будь-якого на те рішення суду відбулось знесення наметового кафе підприємця Надії Чайки.

За словами адвоката потерпілої Олександра Печончика, павільйон функціонував у законний спосіб та мав усі дозвільні документи. Поліція напередодні знищення перевіряла законність його діяльності та ніяких претензій не виставляла.

Як пояснення своїм діям, Анощенко заявляє, що палатка знаходиться не на своїй землі, і саме на тому місці буде облаштований дитячий майданчик.

Дитячий майданчик дійсно був, але перед його встановленням на сайті міської ради проходило голосування щодо місця його розташування, а також постійна депутатська комісія міської ради пропонувала більш зручний варіант розміщення (в центрі мікрорайону подалі від автодоріг), однак принципова позиція Анощенка взяла гору.

Бандитськими методами, під пильним оком Анощенка, представники національного руху "ДІЯ" за активної участі депутата міської ради, "діяча" Олександра Чеха просто знесли торговий намет з лиця землі, а на тому місті згодом, як ні в чому не бувало, облаштували дитячий майданчик.

Але правосуддя стало на бік підприємця. Господарський суд Рівненської області довів право власності Надії Чайки на землю. Не погоджуючись з таким станом речей, Кузнецовська міська рада подала апеляційну скаргу до Рівненського апеляційного господарського суду.

За результатами розгляду даної апеляційної скарги 12.04.2017 року суд апеляційної інстанції відхилив апеляційну скаргу Кузнецовської міської ради та залишив у силі рішення господарського суду. Дане рішення набрало законної сили. Право на володіння і користування згаданої земельної ділянки Надії Чайки підтверджено судом, – зазначив адвокат Олександр Печончик.

«У вас - Вараш, а у нас – Кузнецовськ»

Жваві дискусії точились країною рік тому щодо перейменування окремих населених пунктів, які передбачались Постановою ВР від 19.05.2016 №1377-VIII «Про перейменування окремих населених пунктів та районів». Не минули вони й Вараша. Тут розгорнулись справжні громадські протистояння «бути чи не бути». Містяни розділились на два фронти: одні за перейменування, інші – проти. На фоні цього створюється ініціативна група «Запитай мене», яка, заручившись підтримкою міського голови, розробляє план щодо збереження назви міста. Основою його має бути місцевий референдум. На думку представників ініціативної групи, це чи не єдиний вихід із ситуації.

На порядок денний однієї із сесій Сергій Анощенко виносить питання внесення змін до Статуту міста, а саме можливість проведення місцевого консультативного референдуму. Однак наступний крок у цій справі проект рішення «Про проведення міського консультативного референдуму, про створення комісії з вивчення й узагальнення результатів опитування» не було підтримано депутатами.

Нагадаю, що порядок призначення та проведення місцевого референдуму, а також перелік питань, що вирішуються виключно референдумом, визначаються законом про референдуми (ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» ст.7 п.5). Оскільки закону про місцеві референдуми в Україні не існує, то провести його нема жодних законних підстав. Таким чином Анощенко маніпулює групкою осіб та «заробляє бали» на свій рахунок. А на широкий загал повідомляє, що місто буде перейменоване у Вараш тоді, коли державним бюджетом будуть передбачені на це кошти.

Майже рік минув з набрання чинності Постанови. І, можливо, це збіг, але після заяви депутата Степана Жданюка до Вараського відділу поліції про вчинення злочину міським головою Анощенком, а саме ігнорування Постанови ВР, на 16-ій сесії КМР проект рішення №564 від 13.02.2017 року про перейменування Кузнецовської міської ради та її виконавчого комітету більшістю депутатських голосів приймають.

П.С. Та навіть незважаючи на все вищезгадане, Вараш - гарне місто з чудовими людьми. Доля майбутнього у їх руках, тому все, що необхідно сьогодні - це бути активними і небайдужими. Адже будь-яка влада - тимчасова.

Таня Злива

Юридичний супровід здійснюється медіаюристами Адвокатського бюро «Щербяк і партнери»:
м. Рівне, вул. Петра Могили, 22б, моб.: (097) 97-67-507, тел.: (0362) 45-45-62.

 

Додати коментар