Новини Рівного

Вже третій рік Україна оплакує загиблих під час Революції Гідності. Звучить жалісна музика, відспівуються заупокійні молебні та сотні людей разом із рідними Небесної сотні кладуть квіти до могил героїв. Разом з усіма шану віддають і представники влади. Багато із можновладців ще кілька років тому стояли на Майдані та розповідали іншим про кращу долю та європейське майбутнє. Але, прийшовши на крові до керівництва, не виконали майже нічого з обіцяного. Адже одні політики думали лише про власну вигоду, а інші - були буквально не готові до тих викликів, які перед ними стоять. За три роки на Рівненщині мало що змінилось, тому ніхто не виключає можливості третього Майдану.

Головним багатством сучасного світу є інформація. Діапазон її застосування значно широкий: від навчання – до ведення війни. Раніше наших політиків та спецслужб мало хвилювало те, що про нас думають сусіди. Але кілька останніх років усе змінили. Щороку росіянам їх пропаганда розповідає кількасот нових страшилок про українців. Не оминають «путінські писарі» й Рівненщину. Вони уже давно формують уявлення про те, що наш край є провінцією, до якої ще не добралися блага цивілізації. А несвідомо допомагали їм у цьому місцеві журналісти, священики та політики.

Нещодавно на Рівненщині відбулася низка провокацій. Вони примушують серйозно замислитися над тим, хто насправді для нас друг, а хто – ворог. Найцікавішим є те, що їх навмисно чи несвідомо зробили наші друзі поляки. А остання ситуація виходить за рамки здорового глузду і толерантності, які так жваво пропагують в Європі. Рівненська влада сприйняла їх як виклик, тому й з усіх сил вдає, що нічого не трапилось. Хоч вже давно закралася тривожна думка про те, що поляки так нагадують про своє колишнє панування на цих землях. А, можливо, й натякають, що мають історичне право вважати Рівненщину своєю.

В Україні імітують перезавантаження судової системи. Першим кроком є оновлення Верховного Суду. Вищим за цей орган в нашій державі є лише Боже правосуддя. 120 місць на своєрідному Олімпі хочуть роздати усім бажаючим. Аби туди потрапити, потрібно витримати кілька випробувань, під час яких експерти «пориються» у вашому минулому, знаннях та статках. Хоч процедура складна, проте не злякала 11-ьох рівненських суддів та науковця. Адже переможці отримають престижний статус та майже трьохмільйонний річний оклад.

Давай пограємо у суїцид. Саме ці слова уже не один день жахають рівненських батьків. Хоч вони з усіх сил оберігають своє чадо, але за всім не вслідкуєш. Тим більше, коли на ваших дітей відкрили справжнє полювання. Усе відбувається через популярні серед молоді соціальні групи. Підлітків заохочують до невимушеної гри, під час якої дитина завдає собі як моральної, так фізичної шкоди. Фінал забави – смерть. І поки хлопці та дівчата себе мучать, хтось по той бік екрану отримує від цього насолоду.

У Рівному бізнесмени захотіли, аби люди залишали у їх автобусах вдвічі більше грошей. Цього вони хочуть досягти завдяки новій вартості проїзду. Тепер підприємці намагатимуться узаконити свої збільшені «розцінки». Основними їх аргументами є те, що в інших містах це уже давно зробили. Насправді, свою ідею про підняття вартості проїзду вони «пропихають» ще з 2016 року. Але роблять це дарма, адже в обласному центрі є цікава закономірність: кожне таке підняття вилазить їм боком. Бо у перевізників заробітки не множаться, більше заробляють лише тролейбуси.

Повсюди одні будівництва. Такими трьома словами можна описати ті процеси, які зараз відбуваються у Рівному. Немає розвитку об’єктів культури та інфраструктури. Ті вільні земельні наділи, які ще залишилися, хаотично забудовуються багатоповерхівками. А люди буквально «розмітають» дорогі квартири. В місті історичного значення множиться лише бетон та скло, які не несуть ніякої архітектурної цінності для майбутніх поколінь. Першими загрозу відчули культурні діячі, адже будівельний бізнес почав серйозно наступати на пам’ятки архітектури. Тому митці об’єднались єдиним фронтом та лобіюють прийняття документа, який має захистити історію від бажання наживи.

Рівняни постійно нарікають на роботу таксистів. Низький сервіс, хамовиті водії, які деруть з клієнта втридорога. І це лише коротенький перелік того, що терплять люди, стикаючись із цим видом транспорту. Прочитавши перші рядки, у вас може скластися враження, що у Рівному цим видом послуг займаються неадекватні люди з обмеженим інтелектом. Але такі припущення - хибні. Адже в обласному центрі таксують пенсіонери, і колишні лікарі, викладачі, вчителі. В січні 2017 року інспекторами Управління складено 44 акта та протоколів у відношенні зазначених громадян. Серед них присутні навіть німий та пенсіонер віком за 70 років. Ці двоє на свій страх і ризик перевозили людей, не маючи на те відповідних документів. Виявляється, наші законодавці за 23 роки незалежності так і не спромоглися прийняти відповідний закон про таксі, тому люди мають самостійно захищати свої права. Одним із яких є право на життя.

Нещодавно одна відома громадська організація «підмочила» репутацію керівнику Рівненщини. Вони всього-на-всього зробили рейтинг. Виявилось, що Олексій Муляренко став аутсайдером серед своїх колег, посівши 21 місце з 24. Прибічники «губернатора» в один голос заявляють, що така оцінка його роботи – помилкова. В свою чергу, активісти переконують, що всі дані є відкритими, тому їх можна легко перевірити. Муляренка потягнули вниз кілька критеріїв, одним з яких є інвестиції. Хоч по Україні з іноземними грошима не густо, але рівненські чиновники не змогли виконати ті норми, які самі ж погоджували.

Зараз стало нормальним «напихати» свою дитину знаннями. Ця інвестиція в її майбутнє починається ще з самих пелюшок. Тільки в малюка зміцніли ноги та він почав упевнено говорити, так його одразу навчають англійській мові, танцям та іншим премудростям. А слова «індиго» та «вундеркінд» вже давно увійшли в наше сьогодення. Як правило, виховання майбутніх геніїв починається із садочків. І якщо в обласному центрі у дошкільні навчальні заклади пускають лише місцевих, то реалізувати ваш задум допоможуть приватні садочки. Але дивиною тут є те, що офіційно таких закладів не існує. Принаймні, дозвіл на їх функціонування ніхто не видавав.

В нашій області сотні людей стоять в «житлових» чергах. Адже Конституція України гарантує право громадян на житло. Тому покращити свої житлові умови хочуть майже всі. У більшості випадків, такі черги майже не рухаються. Ми вирішили дізнатися, хто в 2015-2016 роках отримував житло від влади.

На початок 90-х років припадав розгул бандитизму. Щодня відбувалися масові грабежі, кримінальні розбірки та процвітав рекет. Аби це побороти, на Рівненщині було створено цікаве управління, співробітників якого боялися навіть злодії в законі. Завдячуючи роботі УБОЗу, тоді був наведений порядок на вулицях. Але в 2015 році Верховна Рада України вирішила розформувати цей орган, а його працівників залишити без роботи. Парламентарі зробили усе швидко та без особливих зволікань. «Реформатори» старе знищили, а взамін нічого не створили. І це в той час, коли країна веде війну із зовнішнім ворогом, а рівень злочинності постійно зростає.

На Рівненщині уже «відгриміли» люстрація та очищення рядів поліції від корумпованих міліціонерів. Шукали злочинців й у прокуратурі та СБУ. Запроваджували серйозні реформі в юстиції. Але докорінно змінити систему не вдалося, адже ті, на кого поклали провали минулого, постійно намагалися повернутися на свої посади. Ми вирішили зібрати список тих, хто попри тиск громадськості та звинувачення, поновився, або намагається поновитися на посаді.

Зачинені аптеки, абсолютна відсутність ліків і зла юрба хворих, яка штурмує державні органи та лікарні. Це не багата уява якогось письменника-фантаста, а реальність, яка б очікувала Рівненщину з 1 лютого. Справа у тім, що Кабмін вирішив жорсткою рукою навести лад на фармацевтичному ринку. Але міністри злякались наслідків своїх дій, тому в останній момент змушені були відмовитись від затіяного. Адже неможливо привести до ладу ринок ліків, видавши всього один папірець.

Активісти робили добру справу, та не очікували, що вона настільки потрібна. Сотні людей прийшли на зустріч польського розмовного клубу. Завзяттям рівнян був здивований навіть поляк Гжегож Куб`як. Ніхто не очікував такого ажіотажу. Велика маса людей різного віку чомусь схотіла здобути та покращити свої навички з іноземної мови. Соціальні мережі одразу вибухнули здогадками про те, що на безкоштовні курси завітали майбутні заробітчани. Дехто навіть жартував, що це ще не всі прийшли, бо інша половина натовпу стояла в черзі у візовому центрі.