75-річна Євгенія Апухтіна приїхала на Костопільщину з Попасної Луганської області у 2022 році, на початку повномасштабного вторгнення й улаштувала тут своє життя.
Історію жінки розповіли в часописі "Костопільщина 21 століття".
Пані Євгенія багато років працювала на тамтешньому склозаводі, вийшла на пенсію. Жінка дітей не мала, овдовіла ще до війни, тож жила сама. Попасна перебувала під обстрілами із 2014 року, ще тоді будинок Євгенії Апухтіної був пошкоджений. Але в той час люди масово з міста не виїжджали. Будинок згодом відремонтували.
Ворожі атаки на початку 2022 року повністю зруйнували будинок жінки. Їй довелося більше тижня провести в бомбосховищі. Потім прийшли українські військовослужбовці й запропонували негайно йти на евакуаційний поїзд, адже залишатися в місті було дуже небезпечно. Пані Євгенія поїхала в чому була, лише паспорт узяла із собою.
Було страшно. Виїжджали під обстрілами, у темних вагонах із вимкненими телефонами. Наступного дня прибули до Львова. Звідти племінник забрав пані Євгенію в село Яполоть і поселив у хату родичів, яка стояла порожня.
У той час і в Яполоть, і в інші села Костопільщини приїхало немало переселенців. Пані Євгенія - із тих, про яких у селі хороша слава. Незважаючи на літній вік і дуже скрутні обставини, змогла дати собі раду. Навела лад у покинутій хаті, побілила, пофарбувала, посадила город, ретельно його обробляє, вирощує квіти та городину, ділиться із сусідами. Як літній одинокій людині, ще й внутрішньо переміщеній, їй надали соціальний супровід, допомогли оформити субсидію, по господарству допомагають. Тутешні родичі теж її підтримують. Родом пані Євгенія - із Березнівщини, але більшу частину життя провела в Попасній. І хоча на схилі літ залишилася сама й утратила дім, на життя не нарікає. Сумує за втраченою домівкою, навіть згадувати про це їй важко, та чи повернеться колись - хтозна. Попасна - повністю зруйнована й поки що перебуває в окупації.
На початку війни в селах Яполотського старостинського округу оселилося понад 180 внутрішньо переміщених осіб. Декотрі виїхали, частина чоловіків пішла на військову службу. Зараз в окрузі залишилося 60 переміщених осіб. Це різні люди, які звикли вести різний спосіб життя. Та всі вони одержують допомогу й постійний соціальний супровід як ті, які покинули свої домівки через війну.
