Олександр на позивний «Фонтан» - родом із Полісся. Нині він - медик у 59-му батальйоні 104-ї бригади.
Про це повідомляють на Фейсбук-сторінці батальйону.
В цивільному житті чоловік був фельдшером-рентгенологом та має 13-річний досвід. Має сина, який нині воює під Херсоном. Олександр без бойового досвіду та строкової служби, але у 2022-му - взяв рюкзак і пішов до війська: без роздумів та вагань. Пройшов Торецьк, Очеретине, Запоріжжя, Харків, Куп’янський напрямок.
Початок шляху
«26 лютого я вже був у військкоматі. Дружина сказала: “Твої вже там”. Зібрався й пішов. Строкову не служив. А коли прийшов час — пішов без питань. Бо інакше не міг».
Медик під обстрілами
«Працював у рентген-кабінеті 11 років, потім на фельдшерському пункті. А на фронті — усе інакше. Тут ти медик, і психолог, і людина, яка повинна витримати все. Коли в Очеретиному по нас лупанули — нас було семеро, йшли пішки. Один сильно поранений, двоє — середньо. Вийшли, бо мусили. Рошелька підхопила вже в селі. Вціліли — й добре».
Найважче — звук
«До усього звикаєш: до артилерії та прильотів. Але звук FPV — то окрема історія. Мурашки по спині. Бо від нього сховатись складно. А іноді навіть грім сприймається як загроза. Реакція спрацьовує автоматично».
Чи шкодує
«Не шкодую, я знав, на що йду. І якби треба було — зробив би так ще раз. Найважче — це не бойові дії. Найважче — це коли ти у відпустці, бачити, як люди, які нічого не зробили для захисту держави, п’ють пиво в центрі села і косо дивляться на тебе у формі».
Рідні, які тримають
«Вдома чекає дружина та донька — вони моя опора і тил. Син — воює під Херсоном. Невістка — з Вовчанська, звати Ніка. Вперше її побачив у лікарні після контузії: прийшла провідати. Принесла смаколиків - ось так ми познайомилися. Дуже приємна та мила дівчина».
Після війни — без лісу
«Я — грибник, люблю природу, але після війни в ліс — ні ногою. Вистачило. Піду на ставок — у моєму селі їх аж три та буду рибалити».
Молодим — не тягніть усе
«Молодим раджу: беріть тільки найнеобхідніше. Не треба три пари берців, п’ятнадцять футболок, десять ліхтарів. І шолом за 10 тисяч не зробить із тебе безсмертного. Головне — не залізо. Головне — чути, відчувати й думати».
Про "ухилянтів"
«Бачу, як ті, що не були на фронті, сидять із пивом — і дивляться на тебе, ніби ти їм щось винен. Вони хочуть бути осторонь, але ця війна стосується кожного».
