Рівненський апеляційний суд відмовив бухгалтерці центру професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості у позові щодо скасування наказу про позбавлення її премії.
Як зазначається у рішенні суду, позивачка, Любов Бойко, займає цю посаду з 2008 року. У жовтні 2024 року роботодавець видав наказ про позбавлення її премії за жовтень 2024 року.
Відтак, у грудні того ж року вона звернулась до Рівненського райсуду, аби скасувати цей наказ та відшкодувати їй моральну шкоду у розмірі 45 тис грн.
Суддя Олександр Красовський задоволив її позов частково: визнав відповідний наказ незаконним та скасував його та стягнув із Рівненського центру ПТО ДСЗ 3500 грн моральної шкоди.
Проте представниця відповідача подала на це рішення апеляційну скаргу.
Зазначається, що підставою для позбавлення премії позивачки був саме факт невиконання доручення директора Рівненського центру ПТО ДСЗ щодо належного повідомлення працівників про розміри оплати праці при кожній виплаті заробітної плати.
Із витягу з протоколу загальних зборів трудового колективу, який міститься в матеріалах справи, відомо, що на загальних зборах трудового колективу вже піднімалося питання про факти звернення працівників про труднощі, які виникають в отриманні розрахункових листів про оплату праці. Також ішлося про вжиття відповідних заходів для отримання інформації про нараховану працівникам заробітну плату у зручний для них спосіб. Пропонувалося надавати розрахункові листи у заклеєному виді через кореспонденцію, яка передається до навчальних відділень.
Отже, є очевидним факт невиконання позивачкою вимог закону, положень локальних нормативних актів і доручення керівника щодо обов’язку повідомити працівників про дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці, а саме про загальну суму заробітної плати з розшифровкою за видами виплат, розміри і підстави відрахувань із заробітної плати, суму заробітної плати, що належить до виплати.
Тобто вина позивачки у спірних правовідносинах є доведеною і обґрунтованою, зазначили в суді.
Встановлено, що премія, якої позбавлено позивачку, є заохочувальною виплатою і не є обов’язковою складовою частини заробітної плати, тобто не є виробничою премією. Отже, у спірних правовідносинах преміювання/депреміювання позивача та інших працівників відноситься до виключних дискреційних повноважень роботодавця.
Щодо відшкодування моральної шкоди, то колегія суддів також не погодилася із обґрунтованістю стягнення із відповідача на користь позивачки.
- Так, ця позовна вимога є похідною від основної вимоги, тобто повністю залежить від визнання оспорюваного наказу незаконним. Оскільки задоволення вимоги позивачки про визнання незаконним і скасування наказу, яким її позбавлено премії за місяць, унеможливлюється відсутністю правових і фактичних підстав для цього, тому не може бути задоволеною і вимога про відшкодування моральної шкоди, - додають у суді.
Відтак, апеляційний суд задовольнив скаргу Рівненського центру професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості та скасував рішення Рівненського райсуду.
- Як убачається, суд першої інстанції при вирішенні спірних правовідносин увагу на наведені обставини не звернув, що призвело до ухвалення рішення, яке не може залишатися чинним, - йдеться у повідомленні.
