Сергій, на псевдо «Інструктор» займає посаду командира взводу 2-го батальйону 104-ї окремої бригади «Горинь».
Про це повідомляють на Фейсбук-сторінці бригади.
Свій позивний отримав за те, що постійно навчав побратимів поводження зі зброєю.
До війни Сергій працював водієм, а останні десять років — охоронцем. Військовий досвід мав ще до повномасштабного вторгнення — за часів АТО.
«Особливо багато дала підготовка, яку свого часу проходив за часів АТО», - говорить чоловік.
Один із найважчих боїв у його службі стався на Сумщині. Група Сергія опинилася в оточенні. Після мінометного обстрілу позиція, де перебували військові, загорілася, тож бійці змушені були сховатися в заздалегідь підготовленому тунелі.
«У той момент ми всі заскочили в тунель. І дивом усі залишилися живі».
Після того як ворог відійшов, Сергій очолив вихід групи до своїх. Попри переслідування ворожих FPV-дронів, усі бійці змогли повернутися живими.
Для Сергія головне в бою — не допустити паніки, адже від командира залежить стан усієї групи:
«Найперше в цій ситуації — щоб не було паніки. Коли буде паніка, люди будуть неконтрольовані. Вони дивляться на командира. Що робитиме командир — те робитимуть і вони».
За роки служби «Інструктор» став командиром, який не просто віддає накази, а веде за собою людей у бій.
Удома на нього чекають дружина Анна та син Тарас. Батько став для сина прикладом, і Тарас, надихнувшись його вчинками, сам навчається військової справи.
Попри все пережите, Сергій мріє про прості речі:
«Щоб закінчилася війна, побратими повернулися додому, а я зміг знову бути поруч із родиною».