Езофагогастродуоденоскопія (ЕГДС) — це ендоскопічне дослідження верхнього відділу шлунково-кишкового тракту, що дозволяє оглянути слизову оболонку стравоходу, шлунка та дванадцятипалої кишки (duodenum) за допомогою гнучкого ендоскопа. Це один із найінформативніших і найчастіше призначуваних методів діагностики в гастроентерології. Для зручності цю процедуру як пацієнти, так і лікарі можуть називати просто ендоскопією.
Що таке езофагогастродуоденоскопія
ЕГДС дозволяє лікарю візуально оцінити стан внутрішньої поверхні верхніх органів ШКТ, виявити запалення, виразки, новоутворення, кровотечі, поліпи, а також взяти зразки тканин для біопсії. Процедура проводиться з використанням відеоендоскопа — тонкої трубки з камерою, освітленням і, за потреби, з каналом для інструментів.
Коли призначається ЕГДС
Лікар може направити пацієнта на езофагогастродуоденоскопію при таких симптомах:
- біль або печія в епігастральній ділянці (під ложечкою);
- часта відрижка, нудота, блювання;
- дисфагія (утруднене ковтання);
- підозра на гастрит, виразкову хворобу, рефлюксну хворобу (ГЕРХ);
- втрата апетиту або ваги без очевидної причини;
- анемія незрозумілого походження;
- чорний кал або сліди крові у блювоті.
Езофагогастродуоденоскопія використовується не лише для первинної діагностики, а й відіграє важливу роль у спостереженні за динамікою захворювань і ефективністю лікування. Це особливо актуально при хронічних або потенційно небезпечних патологіях, які потребують регулярного медичного контролю.
Контроль ефективності терапії
Після призначення лікування (наприклад, при виразковій хворобі або гастриті) лікар може рекомендувати повторну ЕГДС через певний проміжок часу — зазвичай через 4–8 тижнів. Це дозволяє:
- перевірити, чи загоїлася виразка або ерозія;
- оцінити, чи зменшився запальний процес;
- переконатися, що відсутні ускладнення (кровотечі, стеноз, рубцювання);
- при необхідності скоригувати лікування, якщо немає позитивної динаміки.
Моніторинг хронічних захворювань
Для пацієнтів із тривалими проблемами ШКТ — такими як:
- хронічний гастрит;
- рефлюкс-езофагіт (ГЕРХ);
- хвороба Барретта (передраковий стан стравоходу);
- виразкова хвороба, що має рецидиви.
Ендоскопія є ключовим методом планового контролю стану слизової оболонки. У таких випадках обстеження може проводитись 1–2 рази на рік, залежно від клінічної картини та рекомендацій гастроентеролога.
Як проходить процедура
Перед обстеженням пацієнт має дотримуватися кількох умов:
- не їсти щонайменше 6–8 годин до процедури;
- не пити води за 2–3 години до обстеження;
- повідомити лікаря про алергії або хронічні захворювання.
Процедура проводиться натщесерце. Пацієнта укладають на бік, проводять знеболення задньої стінки горла (спрей з анестетиком) і вводять ендоскоп через рот. Можливе також проведення процедури під час медикаментозного сну (м’яка седація).
Під час процедури лікар поступово вводить ендоскоп через стравохід у шлунок, потім у дванадцятипалу кишку, далі оглядає стан слизової оболонки, шукає патологічні зміни. За потреби фахівець бере зразок тканин на біопсію, видаляє поліпи або зупиняє кровотечу. Тривалість ЕГДС зазвичай від 10 до 15 хвилин.
Що може виявити ендоскопія
Езофагогастродуоденоскопія дає змогу діагностувати:
- гастрит (гострий чи хронічний);
- виразкову хворобу шлунка або дванадцятипалої кишки;
- рефлюкс-езофагіт — запалення стравоходу внаслідок закидання кислоти зі шлунка;
- грижу стравохідного отвору діафрагми;
- поліпи, ерозії, варикозне розширення вен стравоходу;
- пухлини — як доброякісні, так і злоякісні (рак шлунка чи стравоходу);
- целіакію (глютенову ентеропатію).
Результати будуть готові вже в день обстеження, а біопсія — за кілька днів.
Хоча езофагогастродуоденоскопія — відносно безпечна процедура, можливі такі побічні ефекти, як дискомфорт або біль у горлі. Ризик ускладнень мінімальний, особливо при виконанні досвідченим лікарем.
Серед переваг ендоскопії — висока точність діагностики; можливість одразу провести лікувальні маніпуляції, швидкість отримання результату, малоінвазивність — не потребує розрізів чи складного відновлення.
Езофагогастродуоденоскопія — це золотий стандарт діагностики хвороб верхнього шлунково-кишкового тракту. Вона дозволяє не лише побачити патологію, але й своєчасно її усунути. Якщо у вас є скарги, пов’язані з травленням, або лікар рекомендує цю процедуру — не варто зволікати. Своєчасна діагностика рятує здоров’я і життя, наприклад, ревматолог може допомогти виявити інші серйозні захворювання. А як зрозуміти, що час до лікаря, читайте тут.
