Головний лікар з Рівного розповів, як готуються до другого етапу медреформи

Фото - відкриті джерела; ілюстративні фото

З 1 квітня відбудеться реформування вторинної (спеціалізованої) та третинної ланки медичної допомоги. Рівненський обласний клінічний лікувально-діагностичний центр ім. В. Поліщука підпадає під цю класифікацію.

Головний лікар центру Роман Шустик розповідає, що зараз йде робота над оформленням заявки на надання вторинної та третинної допомоги. У випадку успішної реєстрації центр претендує на 9 пакетів надання медичної допомоги.

«Ми підписуємо угоди з іншими лікувальними закладами на надання послуг тих фахівців, яких нам бракує. Це потрібно, щоб пацієнти не бігали та не втрачали свій час. Людина прийде до нас і ми надамо їй всі необхідні послуги, які маємо в своєму арсеналі, а все інше вона отримає в лікарні, з якою у нас угода. Наприклад, у нашій бактеріологічній лабораторії  можна здати всі необхідні аналізи, які ми потім передамо на обстеження до інших закладів. Таким чином людина, яка звернулась до нас, отримує весь необхідний пакет діагностики та лікування», - зазначає головний лікар.

Роман Шустик, головний лікар Рівненського обласного клінічного лікувально-діагностичного центру ім. В. Поліщука

Пан Шустик розповідає, що раніше субвенція не залежала від того, скільки центр приймає людей. Відтепер за кожну послугу платитиме Національна служба здоров’я України, тому люди не зможуть самі призначати собі процедури. Обстеження будуть проводитись після того, як профільний спеціаліст підтвердить необхідність цих процедур та випише направлення.

Чи зможе схема «гроші ходять за пацієнтом» покрити витрати діагностичного центру?

«Скажімо так, субвенція не покривала всіх витрат діагностичного центру. Вона покривала заробітні плати та оплату енергоносіїв. Наразі наші комунальні платежі покриває Рівненська обласна рада. Крім НСЗУ є ще благодійна допомога та платні послуги. Законом України не заборонено використовувати всі методи залучення додаткових фінансових ресурсів», - зазначає Роман Шустик.

Основним фактором, який впливає на самоокупність центру, є кількість пацієнтів. Для того, щоб люди йшли лікуватись у діагностичний центр, якість надання послуг має бути високою. У випадку, якщо людина задоволена процесом діагностики та лікування, персонал привітний, а обладнання справне, то і з потоком пацієнтів проблем не буде.

Крім того, якщо в області є додатковий фінансовий ресурс, то закон не забороняє використати його на розвиток певної медичної сфери, наприклад, купівлі медичного обладнання.

Головний лікар стверджує, що медична реформа спонукатиме людей до самосвідомості, адже кожен необґрунтований виклик швидкої допомоги та кожна самопризначена процедура тягне за собою фінансові ресурси.

Фото - відкриті джерела

Чи будуть якісь додаткові дії для того, щоб стабілізувати фінансове становище центру?

«У нас стоїть питання оптимізації штату. Мені краще замовити послуги охоронної фірми, ніж тримати штат вахтерів. Деякі допоміжні служби ми переводимо на самоокупність. Стосовно цін на послуги, то наразі у нас діють благодійні внески. Наприклад, фіброгастроскопія, у народі «японець», коштує близько 150 грн. Цю суму оплачує кожен третій пацієнт. НЗСУ за цю послугу пропонує 900 грн. Нас абсолютно влаштовують такі розцінки».

Згідно з планом поступового впровадження ДСГ (оплата лікарням не за затвердженим кошторисом, а відповідно до пролікованих хворих), у квітні медичні заклади отримають фінансування не за запланованою комбінацією 60% глобального бюджету та 40% ДСГ, а у розмірі 100% глобального бюджету. У травні частка ДСГ буде складати 10%. Таке рішення допоможе медзакладам адаптуватись до змін.

У 2019 році Рівненський обласний клінічний лікувально-діагностичний центр ім. В. Поліщука надав медичну допомогу більше 200 тис. осіб. В день, в середньому, послуги отримують 800-900 пацієнтів. У зв’язку з цим, адміністрація центру планує перейти на двозмінний робочий день. Більше про це буде відомо після 1 квітня. 

 

Читайте також