Старший сержант із 104-ї бригади ТрО та учасник АТО Ігор із Костополя повернувся на фронт у перший день повномасштабного вторгнення.
Про це повідомляють у 59-му окремому батальйоні Сил ТрО "Поліська Січ".
Нині боєць із позивним "Скаут" служить у матеріальному забезпеченні другої роти 59 батальйону.
Його старший син також несе службу на одному з найгарячіших напрямків.
«Скаут» — із мирного життя
«Цей позивний у мене ще з АТО. Раніше їздили в гори, займалися туризмом — так і прижився “Скаут”».
Ігор служив у шостій хвилі мобілізації — з 2015 по 2017 рік у 24-й бригаді. Військова логістика, охорона, технічне забезпечення — його напрямки й тоді, й тепер. Після демобілізації поїхав на заробітки за кордон. У 2022-му — знову в строю. «Я пішов у перший день. Наступного — уже був у теробороні. Відтоді — в 104-й, з лютого 22-го».
Війна в маршрутах
«Я був всюди, де був батальйон. Очеретине, Торецький напрямок, Гродівка, Запоріжжя, Куп’янськ, Миколаїв, Суми…».
Старший сержант відповідає за повне тилове забезпечення: від спорядження до бань, від речового до харчування. І робить це, як часто буває на фронті, з нуля, зусиллями самих бійців.
«Усе — на плечах. Людей не вистачає, а все треба зробити — це найважче».
Після війни: свій дім
«Моє єдине бажання після Перемоги — мати власне житло. Щоб ні від кого не залежати. Ні від держави, ні від влади, ні від тарифів».
Ігор живе у багатоповерхівці, залежить від рішень місцевої влади, бачить, як на тлі війни ростуть тарифи в тилу — і це обурює.
«Ми воюємо, а вдома — ніби не відчувають, що триває війна».
Син, побратими й тил
«У мене — троє дітей. Старший син Олексій — теж на фронті, на Херсонському напрямку. Середній — працює, має бронь. Донька — ще неповнолітня, з дружиною вдома».
Зі старшим сином тримають зв’язок. Кожне повідомлення — полегшення.
«Пишу йому через день. Якщо відповідь є — значить, все нормально. Але йому теж нелегко».
Що тримає на службі
«Колектив. Мої хлопці. Вони бойові, досвідчені. І я їм потрібен. Хочеться додому, але я маю бути тут».
Про молодих — з повагою:
«У них — стратегія. Це вже інша війна — дронова. Молодь краще розуміє, як воювати в цьому форматі. Але треба, щоб їм дали інструмент».
«Холодного серця й гарячої крові»
«Я не шкодую, що пішов. Але хай би депутати своїх синів сюди поставили. Тоді й дрони, й техніка, й все було б. А так — більшість за власні кошти. Це й ремонти, логістика — все на нас».
На завершення — прості й сильні слова:
«Терпіння, натхнення і холодного серця з гарячою кров’ю. Ворог має бути знищений. От і все!»
