У пресслужбі 104-ї бригади ТрО ЗСУ Рівненщини розповіли про бійця з позивним «Байкер».
Колись чоловік будував дороги. По роботі об’їздив чи не всю Україну. Бував і в Маріуполі, і в Запоріжжі, і у Львові. Перелік доволі довгий. Багато працював, але й приділяв час своєму хобі, проте все змінилося з початком повномасштабного вторгнення. Коли настав час, то він не вагаючись пішов захищати країну, виборювати право на майбутнє для своїх рідних.
Цю нову, військову сторінку в житті він почав у складі Рівненської тероборони (104-ї бригади). Саме тут він і освоїв новий фах. Колишній дорожник став артилеристом.
На посаді номера обслуги він із побратимами дає прикурити ворогу зі старенької, але надійної гармати Д-44. Хоч вона розроблена ще в 40-х роках минулого століття, але завдає окупантам чимало клопотів і щедро виписує квитки на концерт до кобзона.
Часом, заряджаючи гармату, "Байкер" присвячує той чи той снаряд улюбленим гуртам. Чоловік - давній фанат рок-музики. Одні з улюблених – це Slayer. Із такою музикою дуже органічно поєднується й інше захоплення бійця – мотоцикли. Саме воно й повпливало на вибір позивного.
«Байк, до речі, дуже придатний для війни транспорт. Знаю хлопців, які пристосовують їх до тих чи інших задач. Дуже круті еваки роблять зі старих совєтських мотоциклів. Замість люльки (коляски) вони прилаштовують платформу, куди дуже зручно поміщаються ноші з пораненим. Такий евак маневровий, швидкий і менш помітний».
Щоправда, на війну свого металевого коня боєць не взяв. Вінтажна Yamaha чекає свого часу, чекає, щоб власник повернувся з війни з перемогою.
