Юзеф Клеменс Чарторийський створив першу в Україні мануфактуру з виробництва порцеляни. Він проживав у рівненському Корці, де перебудував середньовічний замок та міський центр. Про це пише сайт ВВС.Україна.
"На полях Волині та Поділля ви часто милуєтеся мальовничими руїнами давніх масивних замків та палаців, прекрасних колись, як, наприклад, в Острозі або Корці. У Корці навіть церква… сама собою в руїну перетворилася", - писав Тарас Шевченко, згадуючи мандри Волинню.
У Рівненській області є містечко, яке сплело у собі багато відомих постатей.
У 1846 році він, як художник археографічної експедиції, робив замальовки Корця.
Цікаво, чи звернув увагу на геометрію міської ринкової площі та прилеглих вулиць? Що старожили розповіли про власника міста, який брав на роботу жебраків?
Корецьке "palazzo in Fortezza"
Першими господарями Корця були князі Острозькі. У XIV столітті Федір Острозький на горі, яку омиває річка Корчик спорудив дерев'яний замок.
Пізніше волинський воєвода Богуш Корецький ту фортецю обклав кам'яними мурами.
Ці мури склали основу пізньобарокової резиденції, побудованої в стилі palazzo in fortezza (палац у фортеці). Такі архітектурні рішення поєднували оборонні риси (рови, перебудовані вежі), що лишилися у спадок від середньовічних замків, зі світським характером будівель.
Нова Корецька резиденція мала в'їзну браму з годинниковою вежею. До неї вів чотирьохарочний кам'яний міст, який спорудили над глибоким ровом, що колись захищав підступи до мурів замку. Квадратна вежа складалася з трьох ярусів, в одному з яких були куранти. Вона домінувала над іншими будівлями замку і нагадувала Олицьку, вважає дослідник Єжи Ковальчик.
Скромний "замчик" з унікальним палацом
Замковий комплекс у Корці складався з трьох крил та одноповерхового палацу, що не мав аналогів на Волині. Він містив вестибюль та високу залу для балів, освітлену високими - від підлоги до стелі - вікнами (портфенетрами).
Попри обмежений простір на горі, Юзеф Чарторийський посадив біля замку ряди з рідкісних для Волині дерев - модрини, смереки та ялини. Вони утворили парк.
Разом з тим, Корецька резиденція пана Чарторийського була скромною. Публіцист Коетан Козьмян писав: "Замок, швидше "замчик" на два поверхи, невеликий, з худорлявим подвір'ям, старовинним екстер'єром, знаходиться в приємній місцині".
Свої апартаменти гість описав як "не розкішні, але пристойні, гарно обставлені меблями власної корецької фабрики".
Як Корець став бізнес-центром?
За двадцять років Йозеф Чарторийський у відстаючій аграрній Волині створив центр промисловості та торгівлі. Його підприємства пережили фінансову кризу, пов'язану з третім переділом Речі Посполитої, і приносили прибутки декілька десятиліть після нього.
Як Юзефу Чарторийському це вдалося?
До появи на Волині молодий дипломат працював у Неаполі та Римі, проживав у Саксонії та Прусії. Отримані знання, європейський побут означили його погляди на бізнес. Переселившись до Корця, він заснував економічну школу.
Юзеф Чарторийський розпочав волинський бізнес з використання природних ресурсів маєтку, зокрема чорноземів та лісів. Він заклав за німецьким зразком фільварки - господарства, що виробляли збіжжя на продаж, осушував болота. У великих масштабах організував вирощування популярних сортів тютюну.
Водночас підприємець шукав способи, як вигідно реалізувати товар. Наприклад, запросив на роботу спеціаліста, який вивчив рух річок та розробив маршрут сплаву деревини до Херсона.
Урбаністичний експеримент Юзефа Чарторийського
Він полягав у перетворенні Корця на торговельний осередок. В місті проживали євреї та німці, які торгували зерном, деревиною. Для них, а також, щоб зацікавити приїжджих купців, він облаштував простору ринкову площу. За формою це був правильний восьмигранник, обмежений однотипними будівлями, від якого відходило вісім вулиць.
Ймовірно, авторами корецької міської перебудови були німецькі фахівці. Урбаністичний експеримент, як визначив його Петро Ричков, приніс результат - невдовзі тут проходили двотижневі ярмарки, місто обживали купці.
Підприємець "робив інвестиції" в робочу силу. Підданих, він вважав вільними, контролював, щоб панщина не перевищувала встановлені норми, а кожна родина мала інвентар для роботи на полі.
Окрім спеціалістів, на його заводах працювали місцеві жителі, що впливало на собівартість продукції. А в двох майстернях корецької суконної фабрики трудилося шістдесят бродяг та жебраків.
Перша порцелянова мануфактура
Отримані прибутки від продажу лісів, фільваркової продукції пан Чарторийський спрямовував на розвиток промисловості. Він організував виробництво меблів, твердих ременів, капелюхів. Працювали спиртзаводи, пивоварня.
Проте, найуспішнішим бізнес-проектом підприємця була фабрика з виробництва фаянсу та порцеляни. Її ідею Юзеф Чарторийський виношував ще з часів проживання в Німеччині. Тому як тільки потрапив на Волинь, почав досліджувати склад місцевої глини, висилав проби на експертизу до спеціалістів німецької мануфактури у Майсені.
Він кілька років зважував свої шанси на успіх.
У 1783 році підприємець уклав контракт з інженером Франтішеком Мезером, який вже через рік налагодив випуск виробів з фарфору, а через сім - порцеляни, першої на території України. Польський король привітав директора, а пан Мезер у листі-відповіді згадав про 300 осіб, що працювали на Корецькій мануфактурі.
На той час кількість працівників Петербурзької мануфактури складала 200 чоловік, у Відні трудилися 300, а у німецькому Майсені - 700 працівників. Крім того, у Корці виробляли до 20 тисяч одиниць продукції щомісяця, яку продавали не лише в Польщі, Росії, але й експортували за кордон.
Юзеф Чарторийський залишив Корець коли у 1788 році повернувся у політику. Його резиденція занепадала, там ніхто не проживав.
У 1832 році в димоході, який довго не чистили, спалахнув вогонь. Після пожежі, що охопила всю будівлю, залишилися тільки мури, які побачив та описував у спогадах Тарас Шевченко.
