Національний природний парк «Пуща Радзівіла» є важливою природоохоронною територією, що забезпечує сприятливі умови для існування багатьох видів водоплавних птахів. Однією з найбільш помітних груп пернатих є дикі качки (Anatidae), які мають вагоме значення у функціюванні екосистеми парку. Весняний період є особливо важливим у житті цих птахів, оскільки саме в цей час відбувається їх міграція, парування та гніздування.
Розповіли фахівці НПП "Пуща Радзівіла".
На території парку можна натрапити на кілька видів диких качок, серед яких найбільш поширеними є:
- крижень (Anas platyrhynchos) – один із найпоширеніших видів, що залишається на території парку й у зимовий період, але навесні його чисельність зростає за рахунок мігруючих особин;
- свищ (Mareca penelope) – перелітний вид, що зупиняється на водоймах парку під час весняної міграції;
- гоголь (Bucephala clangula) – норний вид качок, який трапляється переважно в лісових водоймах і використовує дупла дерев для гніздування.
Весняна міграція триває з березня до квітня залежно від погодних умов.
Весняний період є ключовим для розмноження диких качок. Самки будують гнізда у прибережних зонах водойм, серед густої рослинності або навіть на сухих ділянках, захищених від хижаків. Кладка зазвичай містить 6-12 яєць, інкубація триває близько 25–30 днів. Найбільш сприятливими місцями для гніздування є заплавні луки, болота й озера з багатою прибережною флорою.
Навесні дикі качки активно харчуються, щоби поповнити енергетичні запаси після міграції та підготуватися до розмноження. Основу раціону складають:
- водні безхребетні (рачки, молюски, личинки комах);
- водорості й інші водні рослини;
- насіння й молоді пагони трав'янистих рослин.
Збереження їхніх популяцій, як зауважують фахівці НПП, потребує комплексного підходу. Ідеться, зокрема, про природоохоронні заходи, мінімізацію впливу людини та підтримку сприятливих умов у середовищі існування.
