До повномасштабного вторгнення рашистів в Україну Алла Музичук працювала начальником Млинівської державної виконавчої служби. Жінка родом із Дубна. Першу фахову медичну освіту здобула в Дубенському медучилищі. Відтак згодом протягом восьми років здобувала практичні навички в різних сферах медицини: працювала в стоматології, медсестрою в одному з Рівненських дитсадочків, а після переїзду в Млинів - 4 роки в кабінеті УЗД.
Повідомляють у Дубенській РДА з покликанням на редакторку тижневика "Гомін" Ольгу Райко.
Паралельно з роботою в медицині Алла заочно закінчила юридичний факультет, і з 2006 року розпочала кар’єру в юриспруденції: спочатку юстиція в Дубно, згодом - у Млинівському райсуді, начальником райвідділу юстиції в селищі, а останні 4 роки очолювала державну виконавчу службу в Млинові.
«Повномасштабний напад на Україну для всіх нас став шоком і несподіванкою, - зізнається Алла Музичук. - Було дуже страшно, бо ніхто не знав, що і як буде далі… Порадившись із сином Владиславом, ми пригадали наші попередні освіти: він закінчив військовий ліцей у Луцьку, а я після медучилища мала військовий квиток. Тож обоє ухвалили одностайне рішення: іти туди, де можемо допомогти, бути корисним, бо маємо бути там, де й усі в цей страшний і складний час».
Таким чином, як і інші сміливці, мама з сином пішли у Млинівський військкомат, де їх записали у батальйон територіальної оборони. На службу Музичуки потрапили у різні роти. Алла, відповідно до медичного фаху, стала бойовим медиком. Окрім власне виконання своїх посадових обов’язків, Алла Музичук співпрацює з колегами з інших формувань, проводить бійцям навчання та інструктажі з тактичної медицини, ділиться набутими знаннями, що допомагають врятувати життя у військових умовах. А результатом і оцінкою служби бойового медика з Млинова стало дострокове присвоєння звання молодшого сержанта. Така оцінка військового керівництва додала Аллі впевненості в собі, сили духу і переконання в правильному рішенні, ухваленому після 24 лютого.
Війна стала й випробовуванням сімейних стосунків матері з сином. Адже на початку війни Аллу і Владислава направили в різні місця і напрямки. Цілими тижнями рідні не могли здзвонитися між собою, якщо не через активні бойові дії, то до через відсутність зв’язку чи Інтернету як такого. На щастя, нині обоє Музичуків служать разом, тож материнське серце не хвилюється і на душі спокійно. Нещодавно Алла перевелася у медичну роту, бо переконана, що тут її знання і кваліфікація будуть кориснішими і затребуванішими. Жодного дня млинівчанка не шкодує про свій вбір стати до лав ЗСУ. Рік війни змінив усіх і все.
Перебуваючи на військовій службі, свою начальницю постійно підтримують колеги з Млинівського відділу ДВС, подруги по життю, найрідніші люди.
Про плани після перемоги України над рашистами Алла Музичук відповіла впевнено:
«Після війни, дай, Боженька, нам якнайшвидше перемоги, планую повернутися до цивільного життя і працювати юристом, бо свою професію добре знаю і дуже люблю».
