Командир взводу забезпечення одного з батальйонів 23 інженерно-позиційного полку разом зі побратимами виконує бойові завдання на східному напрямку.
Про це повідомляють на Фейсбук-сторінці полку.
- Скромний і небагатослівний, спокійний і виважений – саме так характеризують його побратими. У роботі він уважний до деталей та вимогливий передусім до себе. Каже, що головне у його справі - точність і злагодженість, адже від цього залежить результат виконання завдання та безпека людей, - йдеться у повідомленні.
58 річний Микола Федорович родом із Рівненщини. Має люблячу сім’ю, трьох дорослих дітей, якими він дуже пишається та онуків, для котрих понад усе хоче зберегти вільну Україну.
До війни Микола працював на землі - спершу у колгоспі, а згодом на приватних господарствах. Звик до праці та відповідальності за кожен результат. І коли ворог прийшов на українську землю, не чекав на повістку – добровольцем пішов до війська. А уміння працювати на землі, витримка та дисципліна стали корисними і в умовах служби.
«Нас в селі назбиралось 18 хлопців-добровольців. Ми не чекали, що хтось нам привезе повістки чи покличе в армію. Ми боялись втратити Україну. Тому самі поїхали у військкомат. І нас всіх до одного - мобілізували» - згадує доброволець, котрий ще з березня 2022 року розпочав службу у складі нашого полку.
Уже у квітні цього ж року Микола разом зі своїм взводом виконував завдання на Харківському напрямку. Там проходили перші ротації, які стали справжньою школою бойового інженерного досвіду.
Підрозділи полку зводили траншеї, ходи сполучення, бліндажі, укриття, бійниці та інші фортифікаційні споруди - усе, що рятує життя військовослужбовців ЗСУ на передовій.
Робота була важкою, часто - майже повністю ручною, без техніки. Земля, глина, дерево, бетон, сталь і людські руки, що перетворювали все це на справжню лінію оборони.
«Спочатку було важко. Багато з нас не знало, як воно має бути. Але у нас була ціль і ми йшли до неї. Швидко вчились. А коли побачили результати, то розуміли, що це приносить користь, що ми тут, будуючи оборону, реально захищаємо», - розповідає військовий.
Після Харківського напрямку були й інші.
«Чотири місяці на Куп’янську… Ми розуміли, що від наших фортифікаційних споруд залежить безпека бійців ЗСУ. Тому працювали на повну силу», - пригадує побратим.
Сьогодні ж, протягом цих трьох з половиною років служби в полку, у старшого сержанта безліч виїздів на позиції, адже за плечима кілька ротацій, серед яких дві найдовших – кожна по року.
«Виїжджаємо на позиції. Виконуємо бойові завдання до тих пір поки не починаються обстріли. Також ворожі дронові атаки теж перешкоджають нашій діяльності. Але коли потім бачиш готовий бліндаж чи укриття, розумієш, що твоя праця - це чиєсь врятоване життя. Тому руки опускати не маємо права. Продовжуємо боротьбу і далі йдемо до спільної Перемоги» - наголошує військовий.
Місцеві жителі у прифронтових районах добре знають наші підрозділи. Військові не лише будують оборону, а й допомагають людям - привозять дрова, воду, іноді ремонтують оселі.
«Ми живемо поруч із ними, тож і допомагаємо. Бо ми - українці, і маємо підтримувати одне одного», - додає сержант.
Сьогодні військовий, якого до слова в батальйоні називають просто, але з великою повагою – «Федорович», продовжує службу на східному напрямку. Він у складі взводу забезпечення бере участь у зміцненні оборонних позицій на визначених ділянках.
- Його щоденна праця – це внесок у спільну справу захисту держави та збереження життя побратимів. Попри втому й небезпеку, воїн-інженер не нарікає. Каже, головне - підтримка рідних і побратимів. Для Миколи Федоровича ця війна - не просто боротьба. Це служіння і любов до свого народу та землі, яку він колись обробляв, а тепер боронить кожним викопаним окопом, кожним зведеним бліндажем і кожним укриттям, що дарує життя, - повідомляють у полку.
За мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність українському народові та військовій присязі, незламність духу, зразкове виконання службового обов’язку та високий професіоналізм, проявлений в умовах збройної агресії російської федерації проти України старший сержант Микола нагороджений Президентською відзнакою - «За оборону України», відзнакою «За сумлінну службу» від Головнокомандувача ЗСУ, а також почесною відзнакою 23 інженерно-позиційного полку - «Надійний захист у бою».
