Молодший сержант Ігор з Херсонщини врятував життя 16 побратимам. За свій подвиг молодий боєць нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Але сам військовий вважає, що найвища нагорода – не втратити жодного побратима – вдалося врятувати всіх.
Про це повідомляє "Арміяinform".
"Тоді наш підрозділ після успішного виконання поставлених керівництвом завдань готувався відбувати в ППД. Аж раптом почався обстріл. Ми ледь встигли переправити деяку техніку, й частина з нас зайняла більш-менш безпечну позицію. Ворог гамселив так щільно, що й голови підійняти не могли. Коли він трохи стишив свій запал, командир частини сказав, що треба шукати решту людей, які не були з нами. Ми вирушили прочісувати берег, лісосмугу та окопи, очікуючи, що хтось подасть знак. Відчував, як з кожним кроком мене залишали сили. Ледь шкандибаючи, вийшов на галявину й раптом бачу, як хтось тягне на собі пораненого. Силует знайомий. Придивився — командир. Сил одразу додалося", — пригадує молодший сержант".
Так і сталося. Ігор разом із побратимами знайшли поранених, яких треба було евакуювати. Але через щільний обстріл медики не могли під’їхати. Чекати не стали – декількома ходками на цивільному авто вивезли під ворожим вогнем 16 людей.
Тепер Ігор мріє якнайшвидше звільнити від окупантів свою рідну Херсонщину.
"Моя сестра змогла виїхати з родиною, старший брат також. До слова, щойно він влаштував своїх, одразу призвався в ЗСУ. Людям, які залишились в окупації не вистачає елементарних речей, їх обмежують там навіть у наявності та якості продуктів, в можливості заробити на існування, — розповідає Ігор. — Тих, хто мав ФОПи і пробував виживати під час окупації, змусили перереєструвати на росію й платити податки, які значно перевищили суму доходу, в чужу держскарбницю — інакше ФОП просто згорить чи в нього влучить снаряд і так далі. У мене знайомий спробував протриматися, але в результаті сам спалив свій магазин, щоб ворогу така «радість» не дісталася".
За словами військового, він та його побратими щохвилини думають про тих, хто нині мусить пережити пекло окупації. І саме бажання врятувати цих людей, повернути свої території — це один із найважливіших мотиваторів, який надає їм сміливості стояти кожен день за віру й правду.
