У WWF-Україна оприлюднили перші результати телеметричних досліджень рисі у Рівненському природного заповідника.
Про це повідомляють на сайті організації.
Так, у лютому 2023 року експерти експерти WWF-Україна та Рівненського природного заповідника одягнули нашийник з GPS передавачем на самця рисі євразійської, якого назвали Борись.
Це робили це для того, щоб пристрій на шиї рідкісного хижака фіксував цінну інформацію про його життя та поведінку. Минуло чотири місяці і з нагоди Дня рисі (11 червня) оприлюднили перші результати моніторингу.
Так, завдяки нашийнику науковці отримали дані про близько 500 точок локалізації (місцезнаходження) хижака. Якщо їх з’єднати, то площа індивідуальної території Борися становитиме щонайменше 143 км2 та охопить територію шести землекористувачів: масив Сомине у Рівненському природному заповіднику, а також території у Руднянському, Карпилівському, Залузькому, Озерському та Черменському лісництвах Сарненського лісового господарства.
Оселище Борися є мозаїкою з острівних соснових, вільхових та мішаних лісів серед каскаду боліт в заплаві річки Льва. У нього є декілька улюблених місць, де він може проводити 2-3 доби поспіль — це невеликі галявини заболочених столітніх вільхових лісів у заповіднику та поруч з ним.
Добовий хід
Активність Борися є різною: за добу він може пройти відстань від декількох сотень метрів до 20 км. Також цей плямистий хижак з родини котових не боїться води та може долати відстань у 5 км у низинних болотах.
Здобич
Раціон Борися — розмаїтий. Науковці виявили (видимі ознаки, знахідки) залишки його здобичі у точках локалізації на території: косулю, зайця, орябка. Також вони опрацювали знайдені зразки посліду та дізналися, що окрім перелічених видів рись добуває лисиць, споживає насіння рослин, гілки, мох та хвою.
Борись контролює усі боброві поселення на своїй території — відвідує кожну загату, хатину чи брід. Та він не лише полює на бобра, але й використовує боброві загати, щоб перетинати важкодоступні водні бар’єри.
Науковці також підозрюють, що Борись чи інша рись на його території природним способом регулюють чисельність чужорідних (не бажаних в екосистемі) видів. Від початку телеметричних спостережень стало відомо про чотири випадки, коли рись залишала впольованого мертвого єнотоподібного собаку на лісових дорогах.
Сусіди
Одна зі встановлених на території Борися фотопасток зафіксувала його вже з нашийником. Також прилади стеження допомогли дізнатися, що наш плямистий хижак живе тут не сам, а ділить територію з щонайменше чотирма іншими рисями.
Окрім інших рисей, сусідами Борися є і люди. Таємнича кішка обирає для життя заболочені ліси та віддалені галявини, але одного разу наблизилась і до села на відстань 1 кілометр.
