Рівне Медіа

На Рівненщині 62-річна бухгалтерка підробляла документи, аби підприємство отримувало субвенцію

Фото - відкриті джерела; Ілюстративне фото

Рівненський апеляційний суд змінив вирок Сарненського районного суду від 24 вересня 2019 року, яким визнано громадянку Д. винуватою за двома статтями Кримінального кодексу України: за ч.1 ст. 366 (складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів), та ч.2 ст.222 (надання завідомо неправдивої інформації органам державної влади з метою одержання субвенцій), повідомили в пресслужбі Рівненського апеляційного суду. 

За першою статтею жінці присудили покарання у виді штрафу в розмірі 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 4 250 гривень, за другою – штраф в розмірі 8 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 136 000 гривеньОстаточне покарання за сукупністю злочинів суд призначив Д. у виді штрафу в розмірі 8 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 136 000 гривень з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в юридичних особах на строк 3 роки. 

Як встановлено судом, 62-річна жителька Сарненського району Д., обіймаючи посаду головного бухгалтера сільськогосподарського приватного підприємства «Промінь», в період часу з 19 червня 2015 року по 22 лютого 2019 року складала і видавала завідомо неправдиві офіційні документи, а також подавала завідомо неправдиву інформацію з метою одержання субвенцій в якості компенсацій та допомогу у вигляді коштів державного бюджету України.

Вирок місцевого суду в Рівненському апеляційному суді оскаржив захисник. В апеляційній скарзі він покликався на те, що суд всупереч вимогам статті 65 КК України не врахував повною мірою всіх даних про особу обвинуваченої і наявних у справі пом'якшуючих обставин. Просив вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання змінити: за ч.1 ст.366 КК України призначити Д. покарання у виді штрафу у розмірі 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; за ч.2 ст.222 КК України із застосуванням ст.691 КК України – штраф у розмірі 2 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Остаточне покарання призначити у виді штрафу у розмірі 2 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 38 250 гривень з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в юридичних особах на строк 3 роки

Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ, вивчивши матеріали кримінального провадження, заслухавши учасників судового розгляду, апеляційну скаргу захисника задовольнив частково. Вирок місцевого суду змінив у частині призначеного покарання.

Обвинуваченій Д. призначив покарання: за ч.1 ст.366 КК України – штраф у розмірі 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 4 250 гривень з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в юридичних особах на строк 3 роки, та призначено покарання; за ч.2 ст.222 КК України із застосуванням ст.691 КК України – штраф у розмірі 4 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 68 000 гривень з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в юридичних особах на строк 3 роки. На підставі ч.1 ст.70 КК України остаточне покарання за сукупністю злочинів -  штраф у розмірі 4 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 68 000 гривень з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в юридичних особах на строк 3 роки. 

Відповідно до ст.691 КК України за наявності обставин, що пом’якшують покарання, передбачених пунктами 1 та 2 частини першої статті 66 цього Кодексу, відсутності обставин, що обтяжують покарання, а також при визнанні обвинуваченим своєї вини, строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого відповідною санкцією статті Особливої частини цього Кодексу.

При призначенні більш м’якого покарання, ніж передбачено законом за ч.2 ст.222 КК України, суд апеляційної інстанції виходив з того, що обвинувачена визнала вину, щиро розкаялася у вчиненому, активно сприяла розкриттю злочину, добровільно відшкодувала завдані збитки та відсутність обставин, що обтяжують покарання. Також, судом враховано пенсійний вік обвинуваченої, тривалий трудовий стаж роботи, є особою, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи, раніше не судима, до кримінальної відповідальності притягується вперше, проживає спільно з донькою та сином, вдова, по місцю проживання характеризується виключно позитивно, за станом здоров’я – перебувала на обліку та відповідно являлась інвалідом ІІІ групи.

Крім того, прокурор в судовому засіданні апеляційного суду не заперечував, щоб при призначенні покарання обвинуваченій Д. застосувати ст.691 КК України.

За вказаних вище умов суд зобов'язаний (а не має право) призначити покарання, строк або розмір якого не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання. Якщо ч.2 ст.222 КК України передбачено покарання у виді штрафу від трьох тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, то суд не може призначити покарання у виді штрафу більше шести тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Читати також