На Рівненщині чоловік домігся повернення половини будинку, успадкованої після смерті матері.
Про це повідомляють у пресслужбі Рівненського апеляційного суду.
Так, Рівненський апеляційний суд переглянув рішення суду попередньої інстанції, оскаржене представником позивача, яким його довірителеві відмовлено у задоволенні позовних вимог про витребування майна із чужого незаконного володіння, за недоведеністю позовних вимог.
Апелянт просив скасувати оскаржене судове рішення та ухвалити нове — про задоволення позову.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, прийшла до висновку про задоволення апеляційних вимог.
Суд встановив, що нині покійні батьки позивача за час шлюбу набули у власність житловий будинок.
Після смерті матері у 2010 році позивач звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, а його батько подав до нотаріальної контори заяву про відмову від прийняття спадщини після смерті дружини на користь сина —позивача у справі.
Пізніше батько позивача, який не володів правом щодо розпоряджання спірним будинком в цілому, подарував його доньці, сестрі позивача. Домоволодіння після її смерті успадкувала донька, відповідачка у справі.
Торік позивач звернувся до приватного нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину (половини будинку та чистину земельної ділянки) після смерті матері.
Оскільки позивачеві було відмовлено у видачі свідоцтва через відсутність документів, які підтверджують та посвідчують право власності на нерухоме майно, що належало його матері, а згідно з даними з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно про реєстрацію права власності на усе домоволодіння, включно з належною йому 1/2 частиною будинку за відповідачкою, він звернувся з віндикаційним позовом до суду за захистом прав власника.
Спадкоємець, який прийняв спадщину, може пред’явити віндикаційний позов.
Рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. У разі задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння суд витребує таке майно на користь позивача, а не зобов’язує відповідача повернути це майно власникові. Таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем. Задоволення вимоги про витребування нерухомого майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18)).
Отже, у справі, яку переглянув Рівненський апеляційний суд, віндикаційний позов позивача є належним способом захисту його прав як спадкоємця, без необхідності оспорювання договору дарування, на підставі якого сестра позивача набула право власності на належну йому частку будинку та свідоцтва про право на спадщину за законом, на підставі якого відповідачка зареєструвала своє право власності на його частку в майні, зазначають у суді.
Урахувавши те, що суд першої інстанції неповно з’ясував фактичні обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, суд неправильно застосував норми матеріального права, постановлене ним рішення апеляційний суд скасував та ухвалив нове судове рішення — про задоволення позовних вимог.
