Щотижня в Рівненському апеляційному суді переглядаються апеляційні скарги на судові рішення місцевих судів про сплату аліментів. У той час як батьки, які навіть у разі розірвання шлюбу повинні утримувати дітей до досягнення ними повноліття, у суді намагаються довести обов’язок сплати аліментів одним із них. Детальніше про зобов’язання колишнього подружжя, права дітей і наслідки від ігнорування щомісячних платежів — суддя-спікер Рівненського апеляційного суду Надія Ковальчук.
У жовтні 2019 року в місцевому суді відбувся розгляд позовної заяви громадянки А. до колишнього чоловіка про стягнення боргу зі сплати аліментів та пені від суми несплачених аліментів.
Після розірвання шлюбу з громадянина А. судом було стягнуто аліменти на утримання трирічного сина в розмірі ¼ частини всіх видів заробітку, щомісячно до повноліття дитини.
У 2012 році батько перестав виконувати свої аліментні зобов’язання, що й стало підставою для звернення колишньої дружини до суду. Місцевий суд задовольнив позов та стягнув з громадянина А. на користь позивачки борг зі сплати аліментів більше 70 тисяч гривень, та таку ж суму неустойки.
Відповідач, не погодившись із рішенням місцевого суду, оскаржив його в апеляційному порядку. Просив суд його скасувати, оскільки він належним чином сплачував аліменти, тому ані заборгованості, ані пені на неї не могло з’явитися.
Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно норм матеріального і процесуального права, Рівненський апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає до задоволення.
Залишаючи судове рішення суду першої інстанції без змін, колегія суддів взяла до уваги ту обставину, що громадянин А. не надав суду належні докази — платіжні документи про сплату аліментів — з червня 2012-го по жовтень 2019 року. У матеріалах справи є розрахунок державного виконавця, який підтверджує заборгованість відповідача зі сплати аліментів. Більше того, у ході судового розгляду відповідач не спростував розрахунок державного виконавця належними, достатніми та достовірними доказами.
— П.1 ч. 1 ст. 196 Сімейного кодексу України передбачено, що в разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, — коментує суддя-спікер Рівненського апеляційного суду Надія Ковальчук, — одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) в розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. Як вбачається із правової позиції, висловленої у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року, неустойка (пеня) — це спосіб забезпечення виконання зобов’язання. Її завдання — сприяти належному виконанню зобов’язання, стимулювати боржника до належної поведінки, а також забезпечити право дитини на належні умови життя, необхідні для її розвитку.
Таким чином, Рівненський апеляційний суд прийшов до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, тому підстав для скасування рішення місцевого суду немає.
Пресслужба Рівненського апеляційного суду
