Рівненщина попрощалася з полеглими захисниками Володимиром Губенею, Володимиром Симончуком, Іваном Вишневським та Олегом Семчуком.
Про це повідомили у пресслужбі Рівненської ОДА.
Антонівська громада провела в останню дорогу свого захисника Володимира Губеню, жителя села Нетреба. Чоловік, 1994 року народження, був командиром відділення першого мінометного взводу першого штурмового батальйону. Він загинув 27 червня 2025 року під час виконання бойового завдання на Покровському напрямку Донецької області. Володимир виріс у багатодітній родині, був наймолодшим із дев'яти дітей. Йому було лише 30 років. Поховали захисника в рідному селі з військовими почестями.
Володимир Симончук проживав у селі Карпилівка Клесівської громади. Воїн мужньо боронив суверенітет Батьківщини на східному напрямку. Довгий час його вважали зниклим безвісти, проте хороша звістка для родини так і не надійшла. На жаль, 29 квітня 2024 року захисник загинув, виконуючи бойове завдання на Луганщині. У Володимира залишилися дружина, діти, сестри та брати.
Іван Вишневський народився в селі Глинськ, зростав разом зі старшою сестрою. Закінчивши місцеву школу, вступив до Здолбунівського СПТУ № 2 та здобув професію «Оглядач вагонів». Згодом працював на будівництві. У 2015-му році Іван пішов захищати Україну та півтора роки відслужив у зоні АТО. У березні 2022-го року воїн знову став на захист держави. Ніс службу в 97-й, а згодом - у 100-й окремій механізованій бригаді. Понад три роки захищав країну на "найгарячіших напрямках". Мав низку відзнак і нагород. На жаль, 1 липня 2025-го року майстер-сержант Іван Вишневський помер, перебуваючи на Харківщині.
Олег Семчук народився 12 лютого 1971-го року в Костополі, навчався в місцевій школі № 3. Згодом закінчив Національний університет водного господарства та природокористування, де пройшов військову кафедру. Упродовж життя працював у різних галузях: був майстром на домобудівному комбінаті, оператором на «Свиспані», займався будівництвом. У 2015–2016 роках працював інструктором на Яворівському полігоні, де отримав звання капітана. 16 березня 2022-го року офіцер запасу Олег Семчук пішов до військкомату. Відтоді військовослужбовець майже не бував удома. 30 грудня 2024-го року під час виконання завдання на Покровському напрямку майор Олег Семчук зазнав важкого поранення внаслідок мінометного обстрілу. Шість місяців він боровся за життя. 1 липня 2025 року серце захисника зупинилося. У померлого залишилися дружина, донька, батьки та брат. Поховали воїна на кладовищі «Нове» в Костополі.
