На Рівненщині провели в останню земну дорогу захисників Михайла Дроботюка, Андрія Горбачука, Миколу Зектера, Василя Рощика й Миколу Новацького.
Про це повідомили у пресслужбі Рівненської ОДА.
Михайло Дроботюк народився 15 березня 1968 року в селі Голичівка. Після завершення Морозівської школи чоловік навчався в Рівненському технічному училищі, де здобув професію токаря. Згодом вступив в Українську інженерно-педагогічну академію в Харкові, де здобув спеціальність інженера-технолога. Проживав у Бердянську, де працював технологом у ливарному цеху в ПАТ «Бердянські жниварки». 22 вересня 2022 року разом із сім’єю виїхав з окупованого міста та повернувся в село Голичівка Корецької громади.
20 листопада 2022 року Михайло приєднався до лав Збройних сил України. У 2023 році закінчив курси оператора FPV-дронів і продовжував службу в ЗСУ. Старший сержант Михайло Дроботюк помер 20 вересня 2025 року в медзакладі Дніпра від отриманих унаслідок влучання ворожого дрона травм. У захисника залишилися мати, дружина, донька, онук і брат. Поховали бійця на місцевому кладовищі.
Андрій Горбачук народився 2 листопада 1981 року в селищі Квасилів, де закінчив місцеву загальноосвітню школу. Пізніше сім’я переїхала на Гощанщину, у село Франівка. Чоловік працював будівельником.
У лютому 2024 року Андрія було призвано до війська за мобілізацією. Він ніс службу в тилових частинах. Воїн помер 26 вересня 2025 року на 43-му році життя.
Микола Зектер народився 23 серпня 1973 року. Чоловік проживав у селі Полиці. У лавах ЗСУ служив на посаді стрілця-снайпера. На жаль, упродовж року рідні не мали жодної звістки про захисника. Лише нещодавно вдалося встановити, що солдат загинув 26 грудня 2024 року у Волноваському районі Донецької області внаслідок мінометного та кулеметного обстрілу ворога. У воїна залишилися син, доньки, дружина й мати. Поховали військовослужбовця на місцевому кладовищі.
Василь Рощик народився в селі Соломіївка Дубровицької громади. Односельці знали його як людину із «золотими руками» — завдяки його праці відновлювалася місцева церква та будувалася каплиця біля курган-могили в селі Кураш.
Із травня 2023 року чоловік проходив службу у складі 121-ї окремої бригади територіальної оборони. На жаль, 17 вересня 2025 року 42-річний воїн загинув на Запорізькому напрямку. У захисника залишилися мама, дружина, донька та сестри.
Микола Новацький народився в Сарнах, працював у ПАТ АЕС «Рівнеобленерго». Із перших днів повномасштабного вторгнення чоловік став на захист України: служив у складі 104-ї бригади ТрО «Поліські вовки», а з січня 2024 року став командиром відділення 117-ї окремої важкої механізованої бригади.
28 січня 2024 року під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку зв’язок із захисником обірвався. Довгий час його вважали безвісти зниклим. На жаль, результати експертизи підтвердили загибель воїна. У захисника залишилися мама, вітчим, брат і син.