Перший український базальт знайшли у Берестовці на Костопільщині, пише Aleksandr Namozov
Наприкінці ХVІІІст. перший поклад унікального каменю вулканічного походження – базальту було виявлено у селі Берестовець на Костопільщині.
В звіті геологорозвідних робіт за 1956 рік зазначено, що: «…відповідно до розповідей місцевих жителів, які були передані усно, першовідкривачем базальту був сільський житель на прізвище Корейчук, який вирішив викопати у своєму садку колодязь, але натрапив на незвичайний, дуже твердий камінь чорного кольору».
Перші, невеликі кам’яні копальні у Берестовці почали виникати з 1835 року. До 1882 року промислового видобутку не проводилось. У 1882-1884 роках родовище почало експлуатуватись кількома російськими підприємцями, а згодом до 1914 року підприємцем Вигасом.
1920 року, коли західні землі стали частиною Польщі, почалося активне вивчення, дослідження і розробка базальтів Берестовця і Янової долини. Після того, коли «Товариство експлуатації каменоломень» із Кракова придбало дільниці у землевласників Мадейських, почалась по-справжньому промислова розробка берестовецьких базальтів. 1929 року з Берестовця до Костополя була прокладена вузькоколійка, завдяки цьому було створено ідеальні умови для експорту базальту.
1927 року в кар’єрі працювало вже 400 робітників, котрі щомісяця видобували до 10 тисяч тон каменю. Основна його маса йшла на покриття доріг, брукування вулиць. З Польщі була привезена і змонтована дробарна установка для виготовлення щебеню.
Основною продукцією базальтових копален була шашка грубоколота, шашка для покриття доріг, брущатка для вулиць і майданів, бутовий камінь для фундаментів і щебінь.Також виготовлялась мозаїка для брукування пішохідних доріжок біля адмінприміщень та панських маєтків. Берестовецьким каменем вимощені вулиці й майдани багатьох європейських столиць – Варшави, Парижа, Люксембурга , Женеви, Красна площа у Москві . У селі були побудовані адмінприміщення управління копальнями, допоміжні та житлові приміщення, стадіон.
Футбольна команда «Базальт» успішно виступала в чемпіонатах Волині та Польщі.
На роботу по видобутку базальту прибули робітники з різних європейських країн: Франції, Голандії, Німеччини та ін. До Другої світової війни в Берестовці проживали люди кількох національностей. Неподалік села були дві німецькі колонії, а також польські поселення .З 1939-по 1941 рік розробку родовищ проводив Білоруський військовий округ. У період німецької окупації на виробництві базальту у переважній більшості використовувалась праця військовополонених. З 1944 року кар’єри знову були підпорядковані Білоруському ВО, згодом Шосдору МВС СРСР.
Видобувають камінь і нині.
