Доля звела Анастасію та Андрія разом у лавах Національної гвардії України. Вона з Харківщини, а він з Рівненщини. Попри війну вони прийняли рішення створити родину.
Обоє — гарні, молоді та стрункі. Гвардійський однострій змушує дивитись саме на цих закоханих, серед багатьох інших, що зібралися поряд із РАЦСом. Аскетизм форм лише підкреслює, наскільки це — гарна та гармонійна пара.
«Все починалося дуже красиво. Я коли його побачила, то відразу зрозуміла: це – моє життя! Ми всі рішення приймаємо разом, сідаємо, розмовляємо. У нас немає такого: “Я сказала, і так буде!”. Сьогодні, найголовніше, бути разом!» – поділилася Анастасія. Зізнається, що колись їй теж хотілося, щоб була біла сукня, гості, і весільна подорож, та війна внесла свої суворі корективи, народила інші цінності.
Андрій тримається впевнено, але скромно. Анастасія не лише запалила кохання у його серці, але змінила все його життя. Саме завдяки їй, він вирішив повернутися на службу до НГУ. У нього з’явилась мрія стати офіцером.
«За два місяці до завершення моєї строкової служби я побачив Анастасію. Я весь горів бажанням з нею познайомитись, і, все ж таки, наважився написати їй. Потроху ми почали спілкуватися говорити. Коли я звільнявся у запас, то почув від неї: “Я буду тебе чекати”! За два тижні я вже повернувся до своєї військової частини, підписав контракт, потім ми почали зустрічатися. Ми зрозуміли, що це – кохання і вирішили поєднатися на все життя, – розповів Андрій. – Батьки дуже зраділи, тим більше я їм сказав, що буду далі вчитися на офіцера, що ми будемо разом будувати своє життя та військову кар’єру».
Молодят приїхали підтримати батьки та сестра Анастасії. Вони були трохи спантеличені тим, що донька зробила настільки відповідальний крок у розпал боїв за Харківщину, але гаряче підтримують її вибір.
«Ми завжди підтримуємо своїх доньок (Анастасію та Владу) у їхньому виборі. Донечко, я бажаю тобі, щоб твій чоловік був настільки ж чуйною людиною, як і твій тато. Щоб ви йшли довго і щасливо по-своєму життю! Хай Андрій підтримує тебе у всьому!» – побажала мама Людмила щастя молодій родині.
«Донька завжди знає, чого хоче і завжди досягає своєї мети. У шостому класі вона сказала, що хоче бути військовою, і врешті її мрія збулася. Я бажаю, щоб вони були щасливі, як і ми з мамою живемо вже 25 років. Я бажаю їм мирного неба, і щоб ми перемогли!» – каже тато гвардійки Роман.
«Я дуже рада за свою сестру, сильно її люблю та поважаю! Бажаю їм обом справжнього щастя. Дуже хочеться завжди бачити Анастасію щасливою!»– поділилася сестра Анастасії Владислава. Вона навчається у десятому класі, наразі міркує над вибором професії та пишається сестрою-гвардійкою.
За словами керівництва РАЦСу у Харкові відбувається бум одружень. Причому, військових пропускають без черги. Деякі приїздять укладати шлюб просто з окопів та блокпостів: час зволікань та невпевненості у почуттях минув, а ще процедури та бюрократичні процедури зведені до мінімуму. Тим часом на Анастасію та Андрія чекає коротенька відпустка, після якої вони повернуться захищати свою землю.
