Василь-Костянтин Острозький – один із найбільш впливових і багатих магнатів свого часу. На території етнічної Волині він звів величезні могутні замки, побудував численні православні храми, заснував перший заклад вищої освіти на теренах Східної Європи. Про це пише сайт Острог. Район.
Крім того, князь Острозький заклав могутній Старосільський замок на Львівщині, руїни якого й понині захоплюють і дивують.
Дерев'яний замок поляка Яна
Черепинки – первісна назва Старого Села – існували ще в часи київських князів.
Через поселення проходив так званий волоський шлях на Львів, яким користувалися купці. Їх грабували татари, які водночас нищили навколишні села.
Ян з люблінського Грабова, що успадкував маєток у 15 столітті добився оборонного статусу для поселення. Тут з'явився дерев'яний замок, але невдовзі його зруйнували.
Небезпечне придане католички
Старосільський маєток отримували в спадок або як придане дружин. Зокрема, село було частиною приданого Софії Тарновської – дружини Василя-Костянтина Острозького.
Коли помер її батько, пізніше старший брат і сама Софія, навколо володінь Тарновських назрів конфлікт, що загрожував перерости у війну. Справу декілька разів розглядали на сеймі.
Згодом король задовольнив вимоги Василя-Костянтина Острозького. Православний русин переміг поляків на їхній території, підсумовує сучасний дослідник Василь Ульяновський і припускає: для того, щоб укріпитися на цих землях він міг задумати величезний замок у Старому Селі.
Натомість Антоні Шнайдер писав, що князь не цікавився містечком. Лише коли потрапив на спустошені татарами землі та «на власні очі переконався у нещастях його жителів», то звільнив селян від панщини.
Хто спорудив замок?
Василь-Костянтин Острозький звів лише стіни. Після смерті будівництвом замку опікувався його син Януш.
Вчені припускають, що фортецю спроектував Амброзій Прихильний - автор Успенської церкви, Бернардинського костелу та інших львівських споруд.
Зрештою, Василь-Костянтин Острозький мав і власних спеціалістів, що працювали над його замками в Острозі, Дубні. Вони могли спроектувати старосільський.
Антоні Шнайдер взагалі вважав, що кам'яну фортецю звів внук Януша Острозького - Владислав-Домінік Заславський. Її зруйнували козаки Хмельницького. Попри це, Владислав-Домінік одразу почав нове масштабне будівництво.
Він часто приїжджав, контролював хід робіт, а подекуди особисто допомагав, подаючи приклад робітникам. Дослідник стверджував, що тоді в Старому Селі працювало кілька тисяч працівників.
Невдовзі під час облоги Львова козаки з турками та московськими військовиками не пішли на Старе Село. Несподівана смерть завадила князеві повністю завершити будівництво.
Кількаметрові стіни навколо гектарів подвір'я
У середині 17 століття Старосільський замок набув свого остаточного вигляду. Подальші ремонти, перебудови й споруджена з південного боку парадна брама не вплинули на його архітектурний образ.
Отже, це був замок неправильної п'ятикутної форми з шістьма вежами, три з яких вціліли донині. Висота стін та башт подекуди становить 14-16 метрів. Вони огороджують подвір'я площею в два гектари.
Двоповерхове східне крило планували як житловий палац. Його верхня частина - аттик - виконана у стилі пізнього Ренесансу й перегукується з подібними деталями інших оборонних споруд князів Острозьких.
Старосільський замок вистояв не одну облогу турків. Його тодішній арсенал нараховував вісім великих гармат, 13 мортир (короткоствольних гармат), 114 рушниць, а також багато одиниць вогнепальної та холодної зброї.
Від броварні – до смітника
Пізніші власники будували для себе сучасні дорогі палаци. Їх не цікавила доля старої фортеці, яка поступово руйнувалася.
На початку 19 століття величезний комплекс занепадає остаточно - Потоцькі тут розмістили броварню. Радянська влада пішла далі, перетворивши фортецю на районну овочеву базу.
В її підвалах зберігали картоплю, буряки, моркву. Звідси овочі возили до Львова.
Більше сотні років замок руйнують потяги, які рухаючись поруч, викликають вібрацію.
Наприкінці 80-их років минулого століття Старосільський комплекс задумали реконструювати - розробили план, з південного боку поставили риштування, привезли цеглу.
Однак, на тому справа закінчилася - пам'ятка невдовзі перетворилася на смітник.
Замок очистили за кошти співачки Руслани, а потім передали в концесію. Умови передбачали реставрувати та здати в експлуатацію до 2015 року.
Донині нічого не зроблено. Щороку туристи приїжджають і дивуються розмірам та руйнації пам'ятки.
Фото Олексія Бухала
За матеріалами ВВС
