Рівне Медіа

Озеро у центрі Рівного вкрили бактерії: назвали причини забруднення (+ФОТО)

Стан усіх рівненських водойм упродовж останніх років постійно погіршується. Особливо це проявляється влітку, коли високі температури зумовлюють цвітіння водоростей, а після сильних злив усі відходи життєдіяльності міста потраплять у річку та озера.

Особливо критична ситуація зараз на озері у гідропарку. Днями водойма набула синьо-зеленого відтінку, біля берегів у товстому шарі водоростей застрягла дохла риба, навколо водойми – відповідний запах.

Попередні результати лабораторних досліджень «Рівнеоблводоканалу» не виявили сторонніх викидів у воду, а неприродній колір водойми пов’язали з цвітінням ціанобактерій. Вони розмножуються переважно у застояній воді.

Місцеві рибалки кажуть, що такого масового забруднення озера не пам’ятають. Люди впевнені, що у воду потрапляють сторонні викиди з навколишніх будинків. Тому саме озеро перетворюється на відстійник.

– Минулих років озеро теж цвіло, але не так. Бачите скільки тут навколо будинків набудували? Скільки тут каналів повиривали і зробили гадюшник. Вони тільки про себе дбають, а щоб для людей щось зробити, щоб прості рівняни могли відпочивати – ні, – обурюється рибалка Микола.

Чоловік зазначає, що стан водойми у гідропарку значно погіршився у спекотну погоду. Це вплинуло і на клювання риби. Додає, що коли було прохолодніше тут з легкістю можна було спіймати карася, окуня та плотву.

Науковець Дмитро Стефанишин з Національного університету водного господарства і природокористування розповідає, що зараз спостерігається пік цвітіння водоростей. Нині для бактерій сприятливі умови для розмноження. Водночас риба від цього страждає.

– Ці синьо-зелені водорості такі ж самі істоти і будуть намагатися жити, якщо їм середовище сприяє. Тут велика та освітлена площа, мале затінення. Сонце для них – це засіб існування. Ці фактори теж посприяли. Для риби ж це постійні стреси, тому що середовище постійно змінюється. Вдень водорості виробляють кисень, вночі вони навпаки – кисень споживають. Навіть якщо у цій водоймі риба є, то її небажано виловлювати. Вона має ці токсини в собі, – каже науковець.

Ще одним фактором масового розмноження бактерій могли стати сильні зливи, внаслідок яких у воду потрапити стоки з прилеглих полів та вулиць міста.

– Під час сильних злив більше біогенів могло бути змито у воду. Всі водойми у Рівному є основними приймачами зливових стоків. Всі відходи від АЗС, автомийок, каналізації – вони потрапляють сюди. А це саме те, що треба цим бактеріям, – говорить Дмитро Стефанишин.

Найгірше, за словами спеціаліста, що у Рівному немає служб, які контролювали б стан водойм. А ще – комплексного підходу до вирішення таких проблем. Особливо алогічно це виглядає, зважаючи на наявність вишу, який готує спеціалістів водного господарства та природокористування.

– В університету ніхто не питає, а якщо й запитують, то тільки в тих випадках, аби виправдати якусь негативну діяльність. Не можна спочатку дозволяти забудовувати землю біля озера, а потім казати, мовляв,  допоможіть нам очистити. Для мене основний чинник – це безгосподарність. Питання в тому, хто цим всім опікується. Тут має бути якась служба, мають реагувати, впливати на цей стан. Якщо для міста ця водойма дійсно потрібна. Зайві штучні водойми у світі прийнято ліквідовувати, тому що вони приносять більше шкоди, ніж користі, – пояснює науковець.

Як позитивний приклад використання та догляду за водоймою Дмитро Стефанишин назвав міський став у Тернополі. Каже, що у сусідньому обласному центрі напрацювали комплексний підхід у вирішення проблеми забрудненості водойми. При цьому додає, що у Рівному вже зробили велику помилку, дозволивши забудувати територію навколо озер.

Читати також