Прапор Надії: як з’явився і де помічений символ боротьби та пам’яті про полонених українських захисників
У Запоріжжі на фасаді ветеранського простору "Ветеран PRO" з’явився чорно-білий стяг – "Прапор Надії". Його встановили під державним прапором України як символ солідарності з українськими військовими, що перебувають у російському полоні. Місто стало першим в Україні, що підтримало цю ініціативу
Ідея створити "Прапор Надії" належить ветерану російсько-української війни Сергію Волинському на псевдо "Волина" – одному з оборонців Маріуполя, який пройшов російський полон. У серпні 2024 року він ініціював відповідну петицію до президента України. Її мета – привернути увагу до тих, хто вже багато місяців, а то й років, перебуває в неволі.
Ветеран зазначав, що полон є бідою, що торкнулася тисяч українців та їхніх рідних, бо це не лише неволя, а й біль та невідомість, з якими щоденно стикаються бранці та їхні сім’ї. "Ми не можемо забути про тих, хто зараз перебуває у ворожому полоні. Наша спільна відповідальність – нагадувати про них і боротися за їх повернення. Проєкт "Прапор Надії" покликаний стати візуальним та моральним нагадуванням про наших полонених", – пропонував колишній бранець. Й ідея була підтримана вищим керівництвом країни.
Дизайн прапора надзвичайно лаконічний: чорно-біле полотнище без слів, гербів чи дат. Але саме в цій простоті – сила. Чорний колір символізує темряву неволі, страждання, невідомість і смерть. Білий – надію, світло, очікування визволення. Разом ці кольори – контраст, який буквально розповідає історії тисяч українських військових, що стали заручниками російської агресії.
"Прапор Надії" покликаний не лише бути видимим знаком болю та боротьби, а й щотижневим нагадуванням – громадянам, суспільству, владі – що війна не закінчилася, допоки не повернувся кожен військовополонений. Цей чорно-білий прапор має встановлюватися під державним прапором України на адміністративних будівлях і у громадських місцях.
Ініціативу в Запоріжжі підтримали активісти, ветерани, представники місцевої влади. Ветеранський простір "Ветеран PRO" став першою установою, де втілили цю ідею. Для багатьох запоріжців це не просто символіка – це особистий біль і особисте сподівання, що ті, хто досі у полоні, повернуться.
"Прапору Надії" був встановлений у Запоріжжі 8 травня, а вже 10-го саме під ним відбувся забіг на підтримку військовополонених, який провели у Запоріжжі рідні бранців. Чорне-біле знамено пронесли в голові колони. Так щирі громадські ініціативи перетворюються на кампанію солідарності з родинами зниклих безвісти та полонених. "Прапор Надії" у цьому контексті стає не лише візуальним знаком, а покликом – зберігати пам’ять і продовжувати боротьбу за кожного.
Символи відіграють ключову роль у національній стійкості. Історія "Прапора Надії" лише починається, але вже зараз він має шанс стати новим всеукраїнським маркером. Не пафосної патетики, а твердого, зболеного, але незламного поступу – до справедливості, визволення та перемоги.
