Мешканець Дубна Віталій Ткач присвятив архелогії частину життя.
Про це пише Блог "Знай більше".
Чоловік ще з юності по вуха закоханий у археологію. Лише одиниці можуть працювати у цій сфері і, мабуть, тільки обраним земля «розповідає» те, що ховала століттями й тисячоліттями від допитливих людей.
У нього є багаторічний досвід і чималий вклад в науку, адже він є автором досліджень, наукових статтей, доповідей та звітів.
До слова, учнями Віталія Ткачука є не меш відомі дослідники - Юрій Пшеничний та Андрій Бардецький.
- Народився і живу я в м. Дубно. В свій час навчався у місцевій школі №1, а пізніше поступив у Рівненський інститут слов’янознавства. Більше ніж півтора десятка років працював у будинку дітей та молоді м. Дубно керівником туристично-археологічного гуртка, вів секцію МАН "Археологія". Працював у Охоронній археологічній службі, створеній Інститутом археології НАН України, - розповідає чоловік.
Пан Віталій зізнається, що для нього археологія не просто термін, а невід'ємна частина його життя. Колись у молоді роки чоловік працював з відомим археологом Ігорем Свєшніковим.
- Я працював під його керівництвом на розкопках у Дубенському замку в 1995 році. Тоді вперше довелось працювати на «пізній» пам’ятці. У них є своя специфіка. Та й з середньовічним житлом зіткнувся вперше. Пізніше в моєму житті і того й іншого було чимало, тож цей досвід згодився.
Перші власні археологічні розкопки чоловік робив на Мізоцькому кряжі, де і донині працює.
Пан Віталій ділиться, що знайти річ - діло одне, а от правильно атрибутувати, описати і вести в науковий обіг шляхом публікації - інше.
- Після здобування в польовий сезон матеріалів ідуть наступні етапи. Всі знахідки потрібно розібрати, промити, просушити, оформити на них супровідні документи. На кожну річ необхідно поставити спеціальний напис і номер, а потім ще створити таблицю, де кожна знахідка пронумерована, коротко описана, подані її розміри. Далі предмети слід намалювати, збити в таблиці. Створити їх текстовий опис, на цей раз – максимально розлогий, перекреслити начисто з польових креслень досліджені об’єкти і з цього всього зробити науковий звіт. А матеріали передати в музей на зберігання, для чого треба також зробити спеціальний список. За кожними розкопками завжди йде довгий і клопіткий період праці.
