В осінньо-зимовий період для виживання водних біоресурсів вирішальне значення має вміст кисню у воді. Взимку, як правило, складається дещо несприятливий кисневий режим у водоймах, що може призвести до загибелі водних біоресурсів. З одного боку все ще триває процес розкладу водної рослинності, який супроводжується інтенсивним поглинанням кисню, а з іншого – крига перешкоджає його потраплянню у воду з повітря.
Також задусі риби сприяють і промислово-побутові та сільськогосподарські стоки, що потрапляють у водойму. Головною проблемою в зимовий період є те, що риба, котра загинула, залишається непомітною допоки не скресне крига. Рибні рештки поступово опускаються на дно, повільно розкладаються, що, у свою чергу, сприяє зниженню вмісту розчиненого кисню у воді та появі таких отруйних газів, як сірководень, метан тощо.
Ознаки задухи дуже прості: скупчення великої кількості риби в ополонках та неприємний запах з води. Для запобігання задухи водних біоресурсів, достатньо прорубувати ополонки на водоймах, переміщувати воду в ополонках, збагачуючи її киснем. Також, за можливості, очистити сніг з льоду на більшій площі водойм. Пробиті ополонки необхідно на ніч вкривати очеретом, щоб гази, які утворюються в процесі гниття, вільно виходили з води в атмосферу. Ці прості дії забезпечать водним жителям спокійне перебування у водоймі в зимовий період аж до сходу криги.
Основним методом боротьби з задухою є аерація (насичення) води киснем повітря. Найпоширенішим та найпростішим заходом попередження явищ задухи є прорубування ополонок для забезпечення доступу у водойми атмосферного кисню. Для того, щоб ці ополонки не замерзали та довго слугували джерелом насичення води киснем, в них потрібно вставляти снопи, виготовлені з трубчастих стебел рослин, наприклад, комишу.
Льодовий покрив річок є нестійким – на перекатах та місцях із швидкою течією вода відкрита та може добре поглинати атмосферний кисень. Інша ситуація спостерігається на ставках, озерах, водосховищах, де вода стояча. Саме в них може виникнути задуха з усіма її наслідками.
Рівненський рибоохоронний патруль закликає рибалок-любителів, користувачів водних біоресурсів та орендарів стежити за ходом зимівлі риби. А також прорубувати ополонки під час встановлення льодового покрову на водоймах. Такі роботи слід виконувати обережно, із дотриманням заходів безпеки.
Якщо дотримуватися рекомендацій, можна захистити водні біоресурси від загибелі в холодну пору року. Пам’ятайте, що сприятливі умови зимівля риби – це запорука їх збереження для нересту навесні і влітку.
У разі виявлення фактів заморних явищ просять невідкладно повідомляти за номером телефонної «гарячої лінії» відомства: (067) 540 53 90.
Довідкова інформація:
За науковими даними, показник мінімального вмісту кисню у воді взимку для кожного виду риб свій. Наприклад, для щуки, окуня, плітки, коропа та ляща він становить 4,0 мг/дм3, для вугра річкового – 3,6 мг/дм3, а білого амура – 3,0 мг/дм3. Найбільш стійкими до кисневого режиму є в’юн - 0,8 мг/дм3, карась сріблястий - 1,0 мг/дм3 та лин - 2,0 мг/дм3. Мінімально-допустима норма розчиненого у воді кисню для рибогосподарських водних об’єктів становить 4,0 мг/дм3.
За інформацією Рівненського рибоохоронного патруля.
