Дарина Петрушкевич, відома на Рівненщині під дівочим прізвищем Гузенкова, є журналістом обласної газети "Рівне вечірнє". У неї двоє дітей, яких вона виховує сама.
У меншого сина – шестирічного Іванка – дитячий церебральний параліч. Тож хлопчик щороку потребує лікування та реабілітації.
Дарина попросила міську раду виділити на лікування Іванка у Польщі з резервного фонду міського бюджету 10 тисяч гривень. Але заступник міського голови Сергій Васильчук на засіданні бюджетної комісії міськради пропонував дати лише половину необхідної суми. З ним не погодився секретар міськради Рівного Сергій Паладійчук:
На прохання чи доручення міського голови це рішення підготовлено. Це ситуація така дещо виняткова. Мама зібрала кошти на лікування хлопчика – ДЦП. У мами там гроші вкрали. Мама - достатньо бідова.
Але голосів депутатів для підтримки проекту рішення не вистачило. Тепер все залежатиме від того, яке рішення прийме сесія міськради.
А Дарина Петрушкевич (Гузенкова) Радіо Трек розповіла, що до депутатів звернулася через форс-мажорні обставини:
На початок вересня Іванко мав їхати на реабілітацію до Польщі. Таке лікування ми можемо собі дозволити раз на рік, бо воно - дороговартісне, але доволі ефективне.
Я мала відкладені кошти в доларах на цей курс реабілітації, які лежали у сховку вдома. У серпні затіяла ремонт у квартирі і найняла людей, щоб побілили стелю та поклеїли шпалери. Люди виконали ремонтні роботи і я з ними розрахувалася.
Тільки згодом, прибираючи після ремонту, виявила, що грошей у сховку немає. Спершу думала, що кудись їх переклала сама. Тиждень переривала всю квартиру, щоб їх знайти - і не змогла. Тим часом ремонтники поїхали на заробітки за кордон.
За три тижні, за словами Дарини, Іванко вже мав бути у Польщі. Терміново потрібно було знайти необхідну суму, а це понад 20 тисяч гривень. Тому вона й написала заяву на виділення коштів з резервного фонду.
Гадала, що на серпневій сесії за це проголосують. Проте, як виявилося, процедура виділення коштів - дуже довга. Спершу пишеться проект рішення, потім його вивішують на сайт міськради, щоб він повисів у вільному доступі два тижні і кожен зміг з ним ознайомитися. Тоді виносять на голосування комісії і лише після того – сесії.
В результаті, щоб не втрачати шанс пройти курс реабілітації в Польщі, ми позичили у знайомих суму, якої не вистачало, і поїхали на лікування. У протилежному випадку лікування довелося б відкласти не невизначений термін.
Тому, якщо на сесії депутати все ж проголосують за ті 10 тисяч гривень, про які говорили на комісії, то ми або віддамо ними борг, або витратимо їх на поїздку до Трускавця в центр Козявкіна у жовтні, де також запланована реабілітація Іванка.
