Медики Рівненської міської лікарні успішно виконали складну операцію композитного шунтування нижньої кінцівки. На щастя, кінцівку пацієнта було врятовано від ампутації.
Про це повідомили на сторінці медзакладу у Фейсбуці.
Операцію проводили: судинні-хірурги Юрій Самойлик, Андрій Охмак, Денис Добровольський, Олександр Дячук, анестезіолог Андрій Огінський, операційна медсестра Людмила Трофімчук.
"Екстра анатомічне композитне стегново-підколінне шунтування нижче щілини колінного суглоба - такі операції роблять не в кожному інституті України. Випадок по рятуванню нижньої кінцівки пацієнта, в якого розвинулась критична ішемія внаслідок оклюзійно-стенотичного ураження артерій нижньої кінцівки, насправді, унікальний", - повідомляють у лікарні.
В Україні за рік виконується до 10 тис. ампутацій нижніх кінцівок, 70% із них як наслідок оклюзійно-стенотичних уражень артерій нижніх кінцівок. Критична ішемія є основною причиною ампутації. Проявляється вона сильними болями в ногах, котрі посилюються в нічний час, не дають заснути, виснажують, трофічними виразками, дистальними некрозами шкіри і м’яких тканин нижніх кінцівок. Критична ішемія розвивається у 500-1000 тис. пацієнтів на 1 млн. населення в рік у світі.
Після ампутації у ранньому післяопераційному періоді помирає 5-20% пацієнтів, протягом 2 років – 25-30% і протягом 5 років – 50-75% пацієнтів. Єдиний метод порятунку кінцівки, а отже і життя пацієнта, - це проведення реваскуляризації – відновлення кровопостачання під час оперативного втручання, шляхом проведення ангіопластики та стентування (малоінвазивний ендоваскулярний підхід) або відкритих методів (протезування та шунтування) судини. Ендоваскулярна ангіопластика та стентування ефективні при коротких оклюзійно-стенотичних ураженнях. При критичній ішемії кінцівок це, переважно, ураження значної довжини артерії(більше 10-15 см).
Юрій Віталійович Самойлик, лікар-судинний хірург, що виконував операцію, розповідає:
"Найчастіше в світі використовують протезування, шунтування. Наш випадок унікальний і складний тим, що пацієнт (66 років), переніс 2 роки тому першу операцію протезування. Була забита судина, наступило явище критичної ішемії, вшили штучний протез. Після цього хворий не в повній мірі виконував рекомендації щодо систематичного прийому кроворозріджувальних препаратів, які забезпечують нормальний кровотік та попереджають тромбування протезу. Через 2 роки наступив тромбоз протезу, знову загрозлива ішемія, почались сильні болі, хворий не спав декілька днів. Звернувся у лікарню, ми відновили прохідність протезу, поставили стент (ендоваскулярно) в найбільш проблемній ділянці. Хворого відновили, він знову повернувся до звичного життя. Людина працююча, активна, знову були огріхи в прийомі призначених ліків. Знову повторна ситуація. Пацієнт звертається, декілька днів його лікували медикаментозно. Ефекту немає. Ми колективно вирішуємо йти на ризикований крок складної реваскуляризації із застосуванням композитного шунта. Була виконана операція екстра анатомічного обхідного композитного шунтування нижньої кінцівки. Тривала операція майже 8 годин",.
За словами Юрія Самойлика, в Україні такі операції роблять медики у Івано-Франківську. Ні в Києві, ні у Львові композитні шунти не застосовують. Причиною цьому є брак досвіду, адже це складна операція і виходжувати таких хворих дуже складно.
