Антон Грабовський ще в юнацькому віці встиг заявити про себе на міжнародній легкоатлетичній арені. У свої 20 років він: багаторазовий чемпіон України серед юнаків, юніорів та молоді, учасник Чемпіонатів Європи і світу. Особистий рекорд на 1500 м у нього, на хвилиночку, – 3:46.70. У 2015 році Антон потрапив до вісімки найсильніших на Чемпіонаті Світу серед юнаків на дистанції 1500 м. Про це пише сайт Жорстка атлетика.
Окрім цього хлопець не лише активно займається спортом, а й поєднує це з роботою у сфері інформаційних технологій. За професією Антон Unity Game / IOS App Developer.
Нещодавно Антон самостійно організував для себе навчально-тренувальні сбори у Кенії, про що детально розповідав у своєму власному блозі на Youtube, який назвав Tony Mzungu (“мзунгу” – так називають європейців у тих краях).
Тож хлопець не зупиняється на досягнутому і постійно пробує щось нове… Тепер Антон ще й додав до свого спортивного активу участь у національній серії забігів з перешкодами Race Nation в Одесі. Як це було і чому виникли деякі нюанси на дистанції – читайте нижче.
Чому вирішив бігти Гонку? Як готувався? Робив якісь спеціальні тренування?
Бігти гонку вирішив за компанію з сестрою, особливо не готувався, навіть навпаки -після закінчення літнього сезону у легкій атлетиці трохи відпочивав. Але за 12 днів до старту знову почав бігати і робити деякі вправи.
Ти одразу вибіг вперед? Чи лідери змінювалися?
Так, я від самого старту вирвався вперед і майже всю дистанцію біг перший, за винятком 500 метрів після перешкоди з бетонним шаром.
Як тобі перешкоди? Бурпі десь робив?
Тяжко передати словами складність проходження траси, перед гонкою я думав, що в принципі нічого складного не буде, біжиш собі і десь там щось перелазити треба. Але це не так
Бурпі робив лише на метані списа, якраз після цього довелося знову наздоганяти суперників.
Що за ситуація склалася майже перед фінішною прямою?
Якщо коротко, то волонтери направили мене не по маршруту, я пробіг близько 80 метрів і тільки потім мені крикнули, що це неправильний шлях, я озирнувся, побачив групу, яка побігла в іншому напрямку, побіг назад, і мене знову направили не туди. Звичайно, треба враховувати те, що я вже був досить виснажений, і бажання бігти далі повністю зникло.
Як ти гадаєш, який би був результат, якби траса була краще розмічена і тобі не довелося б втрачати такий дорогоцінний час?
Після гонки багато хто питав у мене, чи я виграв. А я кожного разу розповідав, що сталося. Взагалі, якщо вже так говорити, то подібних ситуацій з неправильним маршрутом було досить багато, зокрема тому що я біг перший. Можливо я міг би виграти, якби не це, а можливо і ні, тому що перед фінішем було чимало перешкод.
На думку багатьох учасників – це була найгірша гонка за всю історію проекту. Ти далеко не один, хто втратив своє призове місце через, м’яко кажучи, доволі низький рівень організації? Як можеш це прокоментувати?
Так як це був мій перший забіг з перешкодами, то порівнювати мені особливо немає з чим. В загальному я реально отримав задоволення від проходження дистанції, але рівень організації все таки залишає бажати кращого.
Ти маєш дуже високі результати у легкій атлетиці і вже не раз представляв Україну на різних міжнародних стартах… від Чемпіонатів світу до місцевиїх кенійських змагань, маєш певний досвід і бачив різний рівень організації. Що порадиш змінити у ставленні організаторів до своїх змагань, аби Race Nation не ставав гіршим з кожним разом, а навпаки, ставав краще?
Тяжко сказати, тому що саме досвіду в організації змагань у мене немає. Але перш за все хотілось би бігти по чіткому маршруту з чітко встановленими правилами для подолання перешкод і виконання бурпі.
Які подальші спортивні плани на наступний рік?
Моя ціль на наступний рік – це молодіжний літній чемпіонат Європи з легкої атлетики (до 23-х років). А конкретного плану підготовки ще немає, але знаю одне, що на зиму треба їхати десь у теплі краї, можливо знову у Кенію.