Новини Рівного - Rivne Media

Рівнянам на замітку: що потрібно знати про норовірусну інфекцію?

фото ілюстративне

Норовірусна інфекція (зимова блювотна хвороба) –  висококонтагіозна гостра кишкова інфекція, яка характеризується симптомами гастроентериту та зневоднення організму.

Збудником є норовірус – один з безлічі ентеровірусів. Вперше норовірус був відкритий у 1968 році у м. Норуолк (штат Огайо, США), з чим і пов’язана назва даного вірусу. Норовірус дуже заразний. Навіть найдрібніші частинки пилу з норовірусами викликають захворювання. Вірус досить життєстійкий: вологе прибирання із звичайними миючими та спиртовмісними засобами не забезпечує його знищення, вірус стійкий до висихання, заморожування, нагрівання до 60 градусів, гине тільки від хлорвмісних дезінфікуючих засобів.

ВООЗ наводить таку статистику щодо норовірусної інфекції: ці віруси спричинюють 6–17 % випадків гострих кишкових інфекцій; у країнах, що розвиваються, вони щороку спричинюють майже 200 тисяч летальних випадків, а у розвинених країнах вони зумовлюють близько 30 % вірусних діарей і вирізняються високою контагіозністю. У США норовірус викликає в середньому 570—800 смертей, 50–70 тисяч  госпіталізацій, 400 тисяч відвідувань швидкої допомоги, 1,7–1,9 млн амбулаторних відвідувань та 19–21 млн захворювань на рік.

Норовірус — основна причина спалахів вірусного гастроентериту у всьому світі.

Резервуаром і джерелом хвороби є хвора людина або носій. Максимальну концентрацію вірусу у фекаліях виявляють у 1–2-й день хвороби, виділення вірусу у реконвалесцентів триває впродовж 5–47 днів. Основний механізм передачі — фекально-оральний, який реалізується контактно-побутовим, харчовим і значно рідше водним шляхом. Доведено, що існує аерозольний шлях передачі з потраплянням вірусів у ротову порожнину з наступним проковтуванням.

Захворювання характеризується сезонними підйомами (осінь, зима, весна) і спалахами незалежно від сезону. На сучасному етапі норовіруси  – провідні збудники харчових спалахів гострих кишкових інфекцій в усьому світі. До продуктів, які мають високий ризик забруднення норовірусами, належать морепродукти та свіжі продукти, які не підлягають термічній обробці.

Норовірус уражує людей усіх вікових груп. Разом з тим особи, старші за 65 років, піддаються найбільшому ризику смерті від норовірусної інфекції, а діти віком до 5 років мають найвищі показники симптомної захворюваності. У 10–13 % дорослих людей хвороба має безсимптомний перебіг. Найбільш небезпечний норовірус для фізично ослаблених осіб, літніх людей і дітей. Сприйнятливість до норовірусів повсюдна, відомості про появу імунітету після захворювання – невизначені і суперечливі

Інкубаційний (прихований) період норовірусу становить від декількох годин до 3 діб. Захворювання проявляється раптово, гостро у вигляді нудоти, багаторазової блювоти, спазмів в животі. Потім упродовж 6–8 годин підвищується температура тіла, частіше до 37,5–38 С°. Тривалість блювання 1–2 дні. Рідкі водянисті випорожнення з’являються через 6–18 годин від початку блювання, спостерігаються явища метеоризму, біль у животі без чіткої локалізації. У дітей головним чином переважає блювання, а у дорослих — діарея. Можуть спостерігатися інші прояви — млявість, сонливість, головний біль, загальна слабкість, гарячка і біль у м’язах, у половини випадків розвивається тяжке зневоднення.

Самопочуття нормалізується протягом декількох днів, але людина може бути заразною до 1 місяця після одужання, що і обумовлює активне зараження оточуючих та епідемічну небезпеку.

Специфічного лікування і вакцини проти норовірусу немає.

Профілактика норовірусної інфекції елементарна та доступна для усіх.

Насамперед – ретельно дотримуватися правил особистої гігієни: мити руки з милом перед приготуванням і вживанням їжі, після відвідування туалету, після повернення з вулиці. Слід ретельно мити фрукти і овочі, вживати термічно оброблені продукти харчування. Вживати гарантовано безпечну воду і напої. При купанні в басейнах і водоймах уникати попадання води в рот. При догляді за хворим проводити вологу обробку всіх поверхонь, з якими контактував хворий як мінімум раз на день з додаванням хлорвмісних дезінфікуючих засобів. Посуд, яким користувався хворий, необхідно кип’ятити, речі, забруднені блювотними масами, необхідно відразу дезінфікувати та попрати .

Дотримуючись цих правил, можна попередити подальше розповсюдження інфекції та повторне зараження людей.

Неухильне дотримання правил особистої гігієни та своєчасне звернення за допомогою до медичного закладу – це головний захист від  кишкових захворювань. Особливо це стосується дітей, цих елементарних правил необхідно навчати з раннього віку.

ГУ Держпродспоживслужби в Рівненській області

Читати також