Що варто знати батькам рівненських першокласників перед початком навчального року

Фото - ілюстративне / відкриті джерела

Менше місяця залишається до старту нового навчального року. Загальноосвітні навчальні заклади готуються прийняти учнів, які вже встигли скучити за освітнім процесом після тривалого карантину та канікул. Однак є й такі, хто вперше піде до школи – для першокласників та їх батьків рік буде сповнений пригод та новинок. Про особливості навчання початківців журналісту «Рівне Медіа» розповіла заступниця директора з навчально-виховної роботи у молодшій школі ЗОШ №13 Ірина Тиндик.

– Скільки учнів цьогоріч підуть до 1-го класу у ЗОШ №13 та скільки перших класів сформовано? У порівнянні з попередніми роками, чи збільшилася ця кількість?

– Цьогоріч ми набрали у перші класи 160 здобувачів освіти та сформували 5 класів. Це та кількість першачків, яку заклад спроможний прийняти. Ми не могли брати до себе дітей з інших мікрорайонів. Тільки тих, які закріплені за територією обслуговування. Впродовж останніх років прослідковується перевантаження нашого закладу, адже ми працюємо у дві зміни. У Рівному більше 60% шкіл навчаються у дві зміни. Тільки у школах старого зразка, у віддалених мікрорайонах – там по одній зміні.

– Чи змінилися правила зарахування діток у 1-й клас? Проводяться співбесіди з батьками та першачками перед зарахуванням у той чи інший клас?

– Заяви про вступ приймалися до 31 травня. На сайті оприлюднили списки з прізвищами дітей. Якщо у тебе сестра або брат навчаються у школі, ти теж автоматично зараховуєшся. А також діти працівників цього закладу. Якщо ми дітей набрали, але лишилися вільні місця, тоді діє зовсім інша програма – там і конкурс оголошується, і жеребкування, а кількість вільних місць вказується на сайті. Співбесіди не проводяться – тестування і зустрічі такого плану заборонені законодавством. Зараз враховується педагогіка партнерства і бажання батьків при розподілі по класах. Якщо батьки бажають віддати дитину у «Інтелект» – це науково-педагогічний проект, то заявляють про свої наміри. Один раз на п’ять років набираються діти по програмі «Росток». Там працює вчителька з досвідом, саме по розвиваючому навчанню. Вже другий рік у нас діє інклюзивний клас. Є дві дитини з особливими потребами.

– Що необхідно придбати батькам, які ведуть своїх дітей у 1-й клас? Чи є певні нововведення у цьому напрямку, про які варто знати батькам першачків?

– Дітям треба мати пенал, простий олівець, гумку, дерев’яну лінійку на 20 см, стругалочку, кольорові олівці, фломастери за бажанням, ножиці, кольоровий папір, картон, клей-олівець, клей ПВА, альбом, пластилін, дощечку, кулькову ручку на другий семестр. Навіть до кінця другого семестру діти можуть писати олівцем. Хто готовий писати ручкою – сам переходить. Ідеально, коли діти залишають портфелі у школі, оскільки їм не задають домашнього завдання. Але батьки приводять і забирають дітей кожного дня, не можуть залишити портфель, бо у клас приходять 30-35 дітей. І там навіть місця немає, де залишити. За речі ніхто відповідальності не несе. Щоб дітям було легше, деякі підручники, а також фарби та пластелін залишають у школі. Фактично вони носять один пенал і зошит. Підручники зараз дуже легкі, бо вони на частини поділені. Зараз у більшості шкіл міста форми як такої немає. Залишились лише деякі загальноосвітні заклади, які мають форму. У нашій її немає. Але це має бути зручний, комфортний одяг. Звичайно, це не в’єтнамки і не футболки, а щоб одяг відповідав державній установі. Головне, щоб дитині було комфортно.

Що скажете про забезпечення у школі та «Нову українську школу.

– Із початком «Нової української школи» держава дуже посилила забезпечення. Ми забезпечені новими підручниками, які самі вибирали. Забезпечені меблями, новими партами. У кожній класній кімнаті є технічні засоби: ноутбук, телевізор, ксерокс, принтер, а також різноманітні дидактичні матеріали, набори Lego. Готовність до навчального року – стовідсоткова. Ці зміни відбулися з початком реформи. У всіх школах по місту – державне замовлення. Ніяких прохань до батьків, як колись чогось могло не вистачати, зараз немає.

– Чи змінився підхід до навчального процесу у початковій школі за останні роки? Якщо ці зміни є, то які, у чому вони проявляються?

– Ми зараз уроки проводимо не лише у приміщенні – це новий освітній процес. Більшість уроків ми будемо планувати поза межами школами – це вимога часу і «Нової української школи». Йде поєднання підходів – компетентнісного, діяльнісного, особистісно орієнтованого. Помінялося оцінювання. Воно зараз є формувальним. Це оцінювання поступу, там немає ніяких рамок, категоричностей, немає порівняльної основи. Як дитина встигає, як у неї виходить – воно коригується, з батьками обговорюється. Зараз немає табелів – з’явилось свідоцтво досягнень. Там описується кожен предмет, як дитина комунікує, наскільки розвинута навичка слухати, наскільки включається у бесіду, наскільки є відповідальність. Дітки стали більш вільніші, хоча вони зараз такі по природі своїй. А це, у свою чергу, сприяє. Впроваджена також інтеграція – цілісне вивчення предмету. Це не так як раніше, коли окремо вчили предмет, а тут наприклад вивчення сонця порівнюється з точки зору математики, мови, літератури та інших предметів.

– Як справилися з дистанційним навчанням у початковій школі? Чи зручно було зв’язуватися з учнями по відеозв’язку? І чи можна взагалі працювати дистанційно з учнями перших класів. Наскільки це ефективно?

– Не всі батьки і здобувачі освіти були готові прийняти такий виклик. Значна частина дітей у перші дні не була включена в роботу через низький рівень покриття інтернетом, особливо у сільській місцевості. Технічне забезпечення у кожній сім’ї теж різне. Під час уроків помітно було втручання дітей, людей, які не мали стосунку до уроку. Не у всіх дітей є власні комп’ютери, телефони, переважна більшість користувалася засобами зв’язку батьків. 10-15% взагалі не мали можливості вийти. Вони користувалися сайтом школи. Але загалом ми справилися. Хоча нічого не замінить живого спілкування, слів учителя, пріоритетність обов’язково лишається за уроками у школі. Першокласники особливо потребують уваги та наявності вчителя, самої атмосфери класу та школи. Саме вчителям перших класів було найважче працювати. Крім освітньої задачі, закладається основа колективізму, формуються спільні цінності, розвиваються навички спілкування, встановлюються правила. Це фундамент, який реалізувати через дистанційне навчання досить непросто.

Якщо Рівненщина впродовж місяця не потрапить до «червоної» зони з відповідними обмеженнями та заборонами, школярі таки сядуть за парти з 1 вересня. Однак є низка умов, яких повинні будуть дотримуватись працівники шкіл та учні. Зокрема, заходити до закладів освіти можна буде лише у захисних масках, працівникам школи мірятимуть температуру. На уроках одягати маску не обов’язково, але школярі повинні будуть дотримуватись соціальної дистанції. За можливості рекомендують проводити заняття на відкритому повітрі.

У навчальних закладах кажуть, що найбільш проблемно буде слідкувати за неконтактністю дітей на перервах. Адже малеча забажає побігати, переключитися з одного предмету на інший, потребуватиме психологічного розвантаження. У керівників шкіл є кілька тижнів, аби визначити алгоритм дій у таких випадках.

Читайте також