Де знайти гроші для нашої армії чи для підвищення соціальних стандартів, які, власне, й стандартами вже не назвеш?
Урядовці начебто в постійному пошуку відповіді на вкрай наболілі питання: принаймні, нас у цьому переконують. Водночас зовсім «не помічають» мільярдів, які, по суті, лежать під ногами.
Скажімо, торік держбюджет недоотримав 26,5 мільярда через несплату податків від реалізації тютюнових виробів. А в 2026-му може втратити ще більше – просто-таки космічних 33,4 мільярди! Адже Україна щороку споживає (вдумайтеся!) 6,3 мільярди штук нелегальних цигарок. А рівень тіньової торгівлі, стверджують аналітики, вже у квітні цього року сягнув …майже 20 відсотків: тоді як ще в лютому всі оперували цифрою в 17,6.
Торік тютюнова галузь ( а це чотири міжнародні компанії, які працюють в Україні й створили тут 100 тисяч робочих місць) спрямувала до Держбюджету 177 мільярдів гривень. Це 7 відсотків усіх податкових платежів. Ще 166 мільйонів доларів – надходження від білого експорту тютюнових виробів.
Водночас бюджет недоотримує воістину життєдайні мільярди через тінізацію ринку, яка, на жаль, ще дуже значна. Тут і контрабанда, й підробки, і продукція, маркована як Duty free (тобто, начебто призначена на експорт для магазинів безмитної торгівлі, але насправді реалізується всередині України). Підробляють як акцизні марки, так і бренди міжнародних тютюнових компаній. Найбільше підробок зафіксовано у Маршалл Файнест Тобакко та Винниківській тютюновій фабриці.
Цікаво, що 67 відсотків розповсюдження нелегальної тютюнової продукції припадає на 7 областей. Антилідером є Дніпропетровська (19 відсотків), далі йдуть Одеська (10),Харківська та Кіровоградська ( по 9 відсотків), Львівська – 8, Хмельницька – 7, Київ та Київська – 5 відсотків, - розповіла генеральний директор Української асоціації «Укртютюн» Наталія Фесюн.
Звісно, на розширення нелегального ринку тютюну впливає постійне зростання акцизів: але це зобов’язання України на її євроінтеграційному шляху, і ми його витримуємо. А от контроль за виконанням уже діючого законодавства має бути принципово іншим: більш професійним, більш глибоким, - врешті, більш оперативним. Бо в кожній пачці легально виготовлених цигарок до 80 відсотків вартості становлять податки. Якщо пачка коштує, приміром, 147 гривень, то 120 – це податки. То хто, як не держава, має захищати легальний тютюновий ринок від тіні та контрабанди?
Легальні виробники сигарет додають: роблять усе, що залежить від них самих. Зокрема, встановили дієвий контроль за використанням сировини, з якої виготовляється продукція, відпускають її лише компаніям, які мають ліцензію на роздрібну торгівлю, кожна фабрика знаходиться під відео спостереженням. А ще - постійно працюють над усуненням «вузьких місць» у законодавстві. Нині, приміром, вимагають остаточного ухвалення законопроекту№9364, який посилює адміністративну та кримінальну відповідальність за повторні порушення в обігу підакцизних товарів. Бо він так і «завис» після першого читання.
А ще виробники підготувалися до впровадження електронної акцизної марки з першого листопада цього року, - як і передбачено законодавством. Але якщо до цього цивілізованого кроку не готова, приміром, торгівля, - цей літак просто не злетить. Натомість є ризики, що держава втратить іще більше! Бізнес не раз наголошував на 10-місячному функціонуванні е-Акцизу як цілісного продукту в тестовому форматі. Ба більше: ця домовленість із владою зафіксована в законі №3173-ІХ. На жаль, так не відбулося: виробники позбавлені можливості повноцінної інтеграції в системі, елементи якої постійно зазнають змін.
Держава повинна забезпечити належне тестування системи е-Акциз, невідкладно усунути законодавчі прогалини та колізії, а також визначити «точку неповернення», після якої застосовується план «Б». Інакше з першого листопада Держбюджет ризикує недотримувати 500 мільйонів податків щодня, - авторитетно заявила Наталія Фесюн.
Тож Мінцифри пропонує перенести старт е-Акцизу, - цього разу на перше липня 2027-го. І закликає всіх, хто має ліцензії на виробництво та реалізацію в тому числі тютюнових виробів, зареєструватися в системі для тестування. Щоправда, для відтермінування старту проекту ще треба ухвалити законодавчі зміни: проект відповідного закону вже внесений до парламенту.
Інна Омелянчук
