Іменинники дня: Василіск, Володимир, Данило, Донат, Захар, Іван, Кодр, Макар, Маркел, Павло, Паїсій, Софія, Фаддей, Федір, Емма, Яків.
Сьогодні, 4 травня, вшановують пам'ять мучеників Януарія, Прокла, Фавста, Созія та інших. Януарій в юному віці присвятив життя богослужінню. У період гонінь при імператорі Діоклетіані, Созія і Прокла закрили в темницю, куди приходив регулярно Януарій для читання літургії. Одного разу язичники схопили його і двох мучеників. Кинули в піч, але вони залишилися неушкодженими. Після цього імператор наказав віддати християн на поталу хижакам, але і тварини не чіпали їх. У результаті, Януарія, Созія і Прокла обезголовили.
Народ, серед всіх мучеників, для назви дати вибрав святого Прокла. Причиною цього стало співзвучність імені з поняттям "прокляття", так як у цей день люди проклинали нечисть.
Старійшини села часто проводили у цей період велику кількість обрядів. Так, 4 травня виходили за околицю і починали викрикувати прокльони на адресу нечистої сили, повернувшись обличчям на західну сторону. Було поширене вірування про те, що в ніч на 4 травня відьми робили траву отруйною, а тому, слід зробити все, щоб вигнати їх з полів і городів.
Намагалися четвертого травня не працювати, а приділяти увагу саме різноманітним обрядами, бо вважалося, що відьми можуть нашкодити худобі і знищити її. А саме від домашніх тварин безпосередньо залежало життя людини в старовину.
Також у цей період молоді дівчата водили хороводи навколо яблуні і співали пісні. Говорили, що вони плекали (лялили - стар.) хорошу погоду. Тому, 4 травня прозвали Ляльником.
Народні прикмети цього дня:
Дощ 4 травня йде з високих хмар - земля просочиться вологою добре
Перший грім звучить сильно і гулко - чекай багатого врожаю хліба
Дрібний дощ 4 травня йде повільно - буде негода
Навесні мураха ситий і чистий - прикмета передвіщає, що урожай пшениці буде багатим.
Історичні події цього дня:
1070 — перша письмова згадка про сир Рокфор
1500 — Київ, згідно з Магдебурзьким правом, був звільнений від усіх торгових мит
1664 — Новий Амстердам перейменували на Нью-Йорк
1665 — Іспанська королева Марія Анна Австрійська (Mariana de Austria) підписала указ про перейменування Розбійничих островів (так названих Фернаном Магелланом) на Маріанські
1865 — в американському штаті Огайо скоєно перше в історії пограбування поїзда
1874 — відбулися перші загальні збори Товариства ім. Т. Г. Шевченка
1916 — почався наступ Південно-Західного фронту (так званий Брусиловський прорив)
1921 — у Франції вперше представлено парфуми «Шанель» («Chanel № 5»)
1989 — акція протесту на майдані Тяньаньмень в столиці Китаю, Пекіні, була жорстоко придушена танками, загинуло сотні громадян.
1989 — залізнична катастрофа біля Уфи — найбільша в СРСР. Під час проходження двох пасажирських потягів відбувся вибух паливно-повітряної суміші, яка утворилася в результаті аварії на трубопроводі, що проходив за 900 метрів. Загинуло 575 чоловік (за іншими даними — 645), поранено понад 600
4 червня народились:
470 до н. е. — Сократ, грецький філософ (†399 до н. е.).
1744 — Патрік Фергюсон, шотландський офіцер і автор проекту гвинтівки (†1780).
1807 — Михайло Козакович, поет, член гуртка «Руська трійця» (†1877).
1863 — Владислав Городецький, київський архітектор польського походження, автор «Будинку з химерами» та костелу святого Миколая у Києві
1877 — Панін Михайло Микитович, український живописець (†1963).
1879 — Алла Назимова, американська акторка театру та кіно.
1907 — Розалінд Расселл, американська акторка (†1976).
1907 — Кирило Діденко, український скульптор (†1984).
1909 — Олександр Ільченко, український письменник, сценарист.
1910 — Крістофер Коккерелл, англійський винахідник, конструктор судна на повітряній подушці.
1916 — Роберт Ферчготт, американський біохімік, лауреат Нобелівської премії з фізіології та медицини 1998 року.
Цього дня померли:
1798 — Джакомо Казано?ва, італійський авантюрист, мандрівник і письменник.
1884 — Новицький Орест Маркович, український філософ, перший професор філософії Київського університету.
1923 — Анучин Дмитро Миколайович, російський вчений-географ, антрополог, етнограф і археолог.
1934 — Раптанов Тимофій Олексійович, ерзя-мордовський прозаїк, журналіст.
1953 — Степан Баран, український (галицький) громадсько-політичний діяч, публіцист, адвокат, дійсний член НТШ.
1958 — Гавріл Кацаров, болгарський археолог.
1984 — Червоніщенко Іван Григорович, український поет.
1941 — Вільгельм II Гогенцоллерн, кайзер Німецької імперії та король Прусії.
2008 — Герасимов Іван Олександрович, генерал армії СРСР, український політик.
2009 — Лев Броварський, український футболіст і футбольний тренер.
2015 — Плющ Леонід Іванович, український математик, дисидент, правозахисник.
Матеріал підготовлений РІВНЕМЕДІА з відкритих джерел
