25-річний Микола, родом із Рівненщини, вже понад три роки він служить у лавах ЗСУ.
Про це повідомляють на Фейсбук-сторінці 23 інженерно-позиційного полку.
Як зазначається, у березні 2022-го хлопець сам зателефонував до ТЦК та СП і сказав: «Хочу йти у військо». І пішов.
«До війни я працював на сирзаводі. Через деякий час отримав повістку на строкову службу. Відслужив. І знову повернувся у рідне село та на попереднє місце праці. Здавалось, що все попереду. Й тепер можна задуматись про створення сім’ї, про яку дуже мрію. Але…», - спокійним голосом розповідає Микола.
Цивільна тиша тривала недовго – фронт покликав молодого добровольця, бо той не зміг залишатись байдужим.
18 березня 2022 року солдат став військовослужбовцем 23 інженерно-позиційного полку Командування Сил підтримки Збройних Сил України. У війську він опанував нову спеціальність і донині служить на посаді – механіка-оператора радіостанції взводу зв’язку в одному із батальйонів полку.
Окрім посадових обов’язків Микола разом із побратимами будує бліндажі, укріплення, окопи та інші фортифікаційні споруди – те, що сьогодні на передовій рятує життя.
Не дивно, що сучасні фортифікації стали гордістю воїна-інженера. «Зараз вони просто шикарні! Гордість за них і за побратимів, які їх будують», - каже солдат.
Також Микола не приховує: побратими стали для нього другою сім’єю. Бо тут, серед землі й бетону, він знайшов друзів, котрі стали рідними.
«Багато можна розповідати про службу в армії. Бо є що. Але часто хочеться мовчати. На виконанні стараємось злагоджено працювати. Кожен з відповідальністю відноситься до поставлених на нього завдань. Адже усі розуміємо, що на нас покладено важливу місію, від котрої надалі залежатимуть успіхи оборони й майбутніх боїв за волю України», - зауважив військовий. Також старший солдат розповідає й про підтримку побратимів на фронті, яка теж відіграє вагому роль у ЗСУ.
«В перервах між виконаннями завдань знаходимо спосіб піднімати один одному настрій. Найчастіше в цьому нам допомагає музика. Наприклад, їдемо з побратимами «КАМАЗом» ніби у звичайну подорож, але насправді - на рубіж. Вмикаємо голосно музику і всі разом співаємо. Так веселіше, навіть тоді, коли небезпека «ходить» поряд.
«Туди» їдемо з музикою, а повертаємось – інколи з піснями, але постійно втомлені, щоразу все більше загартовані, у броніках і з новим досвідом… Але в будь-якому випадку ми завжди підтримуємо один одного. Часто ця підтримка відчувається й в мовчанні. Достатньо одного погляду, котрий звучить – «Все буде добре»», - ділиться Микола.
Микола мріє про просте – мирне життя і родину.
За мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність українському народові та військовій присязі, незламність духу, зразкове виконання службового обов’язку та високий професіоналізм, проявлений в умовах збройної агресії російської федерації проти України старший солдат Микола нагороджений почесною відзнакою 23 інженерно-позиційного полку - «Надійний захист у бою» та коїном полку.
