У Львові лікарі відновили обличчя захисника за допомогою титанових протезів.
Про це повідомляють у Першому медичному об'єднанні Львова.
Як зазначаєиься, складна реконструктивна операція стала для воїна вже 69 після поранення. У бою він втратив ногу та половину обличчя.
«Шкодував, що не загинув на місці». Ця думка не полишала 44-річного Романа Єрмоленка у перші місяці після поранення. Воїн служив у 92-й окремій механізованій бригаді.
В жовтні поблизу Стельмахівки, що на Луганщині, разом з побратимами Роман потрапив під артобстріл. Ворог поцілив прямо в їхню бронемашину. З 12 українських захисників тоді вижило лише троє. Один з них - Роман.
Чоловіка у критичному стані доправили до Харкова. Спершу там, а згодом в Києві, лікарі реанімації впродовж двох місяців боролися за життя захисника. Ногу довелося ампутувати. Лікарі виконували численні операції на кінцівках та обличчі Романа, провели хірургічні обробки ран та апаратне лікування загноєнь. Загалом - 68 втручань і 60 переливань крові.
«Найстрашніше, це коли ти усвідомлюєш свій стан і свою безпорадність. Я не хотів, не уявляв своє життя таким», - ділиться своїми тодішніми переживаннями Роман.
Лікарям все ж вдалося стабілізувати стан важко пораненого. Після чого його відправляють на подальше лікування до Мукачевого.
До Львова у Центр Незламні Роман поступив вже на протезування ноги та реконструкцію обличчя. Правої половини лиця - практично не було. На її місці - вм'ятина, бо відсутня кісткова основа.
Через що серед іншого Роман не може нормально їсти і розмовляти.
Аби допомогти захисникові, щелепно-лицеві хірурги виконали складну реконструктивну операцію та встановили індивідуальний багатокомпонентний титановий протез верхньої та нижньої щелепи, скронево-нижнього щелепного суглоба та дна орбіти.
«Технічно це дуже складна операція. Далі – був період очікування: приживеться шкіра на протезі чи ні. Якщо ні, протез довелося б зняти. Тоді пошкоджена частина лиця Романа так і залишилася б деформованою», - розповідає щелепно-лицевий хірург Олег Ковтуняк.
Шкіра на протезі успішно прижилася і післяопераційний період проходить без ускладнень. Нині пацієнт відновлюється. Він їсть. Йому вже легше розмовляти. А косметичний ефект від операції, як-то кажуть, на лице.
Також у Центрі Незламні Роман отримав свою першу штучну кінцівку. І нині наново вчиться ходити.
«Мені дітей ще на ноги ставити. Я маю жити так, щоб їм допомагати, а не щоб вони мене доглядали», - каже захисник.
Дітей у Романа двоє: 19-річна дочка та 11-річний син.