У пресслужбі ГУ ДСНС України в Рівненській області розповіли історію свого співробітника - командира відділення 5-ї державної пожежно-рятувальної частини міста Дубно Олександра Чешея.
Олександр із дитинства захоплювався роботою рятувальників. Він часто проходив повз пожежну частину, із цікавістю заглядав усередину, а вогнеборці розповідали йому, що означає бути рятувальником. Саме тоді чоловік зрозумів, що його покликання – допомагати, оберігати, запобігати. Уже 18 років він втілює свою мрію в життя.
За ці роки Олександр побачив чимало – масштабні пожежі, повені, аварії та людський розпач. Кожен виїзд – це боротьба за життя та майно, де важлива кожна секунда. Бути рятувальником – не просто професія, а покликання, яке вчить цінувати кожен день.
Із гіркотою він згадує одну з пожеж, під час якої разом із караулом врятував чоловіка, евакуював 15 мешканців, серед яких було двоє дітей. Але, на жаль, двох людей урятувати не вдалося. Радість від порятунку змішалася з болем від утрати.
Проте навіть у найскладніші моменти поруч завжди є ті, на кого можна покластися.
"У нас у караулі всі – як одна сім’я. Тут кожен знає, що товариш завжди підставить плече. Немає чужого болю чи особистих перемог – є спільна справа, яка об’єднує сильніше за будь-що. Повага, довіра та підтримка тримають нас разом, адже в екстремальних ситуаціях важливо не лише вміти діяти, а й відчувати, що ти не один. Саме це для мене робить караул не просто колективом, а справжньою родиною, що рятує життя", – ділиться Олександр.
