Дістатись місця, де дві невеликі річки - Ножик та Прип'ять - між собою зливаються, непросто. Хоча від суходолу до русел водойм зовсім недалеко, але ж правічне болото оточують річкові заплави. Порослі височенною травою, помережені висохлими рівчаками, звіриними норами, з густими заростами лози і стіною очерету, котрий збивається у острівки, крізь які марно прикладати зусилля щоб пройти – вони неприступні. Тут довкілля оберігає себе від стороннього втручання, і так було завжди на поліських болотах.
Серед цього дикого простору розкинулись острівки суходолу. Місцеві називають їх грудками. Не одне століття на них висівали зернові, висаджували картоплю, сіяли льон і просто скошували ранню траву на сіно. З цих грудків й мали достаток великі поліщуцькі сім’ї. Тепер не так.
Залишки огорожі на нивках попадали до долу. Узлісся з молодих дерев впритул підступило маревом величного лісу. За ними й квітне буйноцвіттям травостій на цих грудках. А ще тут пахощі – медові, п’янкі, сонливі – розносяться доки сягає простір. Цей дивосвіт по-особливому чарує і породжує затишок. Джмелі і бджоли перелітають поміж квіток, килимом стелиться під ногами чебрець і м’ята, а в небі над головами птахи виспівують свої мелодії.
Липень – пора цвітіння диких квітів. Багрові, жовті, блакитні, визирають вони поміж трави, схиляються від поруху вітру, кланяються в поклонах перед усіма захожими у цей дикий світ природи. Букети цього розмальованого різнобарв’я розбавляють довкілля, та так, що очей не відірвати.
Поруч, в очереті, існує інший невидимий мікросвіт. Звірині стежки проломлені серед гнучких стебел, пташині гнізда звиті і замасковані у недоступних хащах, і вічний морок ховається від сонця. Все, як на незаселеній планеті. Виникає враження, що все це існує поза людською цивілізацією: свої правила, свої закони розписала та встановила матір-природа.
"До місця, де Ножик й Гнила Прип’ять зустрічаються, не підступити. Провідником може бути вміння поводитись у цих екстремальних умовах, а ще в нагоді стануть знання особливостей болотного світу, який своїми фарбами збагачує оточуюче природне середовище. Найбільше палітрою своїх кольорів вражають ці фарби погожого літнього дня. Варто лише зробити перший крок на зустріч цій красі і злитись з нею у душевному спогляданні – і тоді цей світ полонить до нестями. Адже прекрасне, що його ще зберегла природа у непорушній красі, – завжди поряд. Уміймо його роздивитись", - йдеться у повідомленні на сторінці Нобельського національного природного парку.
