На півночі Рівненщини поблизу села Голубне Зарічненської громади протікає невеличка річка, яка на топографічних картах позначена тоненькою блакитною смужкою. Витікає вона з численних потічків, які збігаються докупи в глибині мішаного листяного лісу. Тихоплинне русло, огинаючи коріння вікової вільхи, грабів і старезних дубів, виривається із-за стінки лісу на простір серед полів і левад. Тоді через кілька кілометрів завертає в заболочене пониззя, де по обидва береги має топку заплаву. Далі стрілою розсікає навпіл село Морочно, – від чого й отримала свою назву річка Ножик. За тим тихоплинний потік води зливається з руслом Гнилої Прип’яті.
Повідомляють на Фейсбук-сторінці Нобельського національного природного парку.
Уся протяжність річки становить близько 13 кілометрів. Нині це невеличка водойма, проте в минулі роки славилась повноводдям: по ній плавали човнами, а в Морочно на крутому звивистому березі стояв навіть водяний млин. В останні посушливі роки русло Ножика іноді пересихає, дно водойми стає топким болотом, а по берегах росте висока осока в обрамленні густого верболозу – справжній рай для диких птахів.
Своїм повноводдям Ножик вирізняється у період весняного розливу. У цей час русло виходить з берегів і в низинах розливається широким плесом. Утім, ширина річки в межах берегів невелика, в найширшому місці сягає лише п’ятнадцяти метрів.
"Колись Ножик славився рибним багатством: щуку, линів, в’юнів можна було піймати просто руками, забрівши у воду, адже глибина річки навіть у повноводдя не перевищує двох метрів. Тепер, внаслідок змін в природі, риби в річці поменшало, але збільшилась кількість гніздових птахів", - йдеться у повідомленні.
Ножик ще можна назвати «сонною» річкою, адже течія у неї спокійна, тихоплинна, майже не помітна, – і так було завжди.
"Природний спокій, розміреність – звична річ для Полісся в усі віки. І найбільше цей спокій помітний на поліських річках. Ножик – найкращий цьому приклад", - додають на нацпарку.
