Незабаром, 14 червня, в Україні святкуватимуть День донора. З цієї нагоди журналісти Рівне Медіа вирішили поцікавитися у Рівненському центрі служби крові, хто такі донори, як ними стати і як живеться тим, хто ділиться з людьми власними ресурсами.
Рекрутер Рівненського центру служби крові Олена Засмоліна розповіла, що донором може бути людина, яка вже має 18 років. Здавати кров можна до 60 років. Також, має бути прописка у Рівненській області не менше як півроку.
"Людина має прийти з паспортом або будь яким документом, який засвідчує особу. Бажано все ж паспорт, адже там вказано прописку", - повідомляє пані Олена.
Донор проходить медогляд: терапевт (тиск та скрінінг температури), клінічна лабораторія, де визначається група крові і резус, визначається гематокрит, далі - дермато-венеролог («Кабінет довіри»).
"Надалі людина йде в наш буфет, там їй видають повноцінний сніданок – донорам дається печиво і чай. Всі ці обстеження проходять в центрі служби крові. Це займає орієнтовно 15 хвилин. Наразі, звісно, всі донори мають бути в масці. Всюди розставлені дезінфектори для рук. Якщо така ситуація, і маски у донора немає, то ми видаємо власну", - говорить представниця центру.
Людина потім піднімається в операційну залу, де одягає бахіли. Кров здається від 5 до 10 хвилин. Після цього потрібно прийти у реєстратуру, де донорові видадуть талон на харчування. В касі донор отримає готівку – 57 гривень. Також донорам видають довідку на два дні – день здачі і ще один день, який можна використати протягом року. Якщо людина працює, то це вихідні, якщо студент, то звільнення від занять.
"У нас є регулярні донори, але зараз це стало престижним і ми знайомимося з багатьма новими людьми, які стають донорами залюбки", - додає пані Олена.
Рівненський центр служби крові активно залучає нових людей до донорства. Колектив відділу обдзвонює особисто донорів.
"Наприклад, є замовлення і нам потрібні певні групи крові і резуси. Якщо на період забору крові таких донорів немає, то колеги обдзвонюють донорів і запрошують на здачу. У нас є Фейсбук-сторінка «Рекрутер донорстворівне» і в Інстаграмі також. Там постійно йде залучення людей до донорства. Крім того, ми співпрацюємо з медіа", - наголошує рекрутер.
Взагалі, є певні рекомендація для людей, які здають кров. Зокрема, це не можна робити дуже часто. В Україні рекомендують чоловікам здавати 5 разів на рік, а жінкам – 4 рази на рік. Після кожної такої кількості три місяці має бути відпочинок.
"Це рекомендація, людина має індивідуально сама спостерігати за своїм здоров’ям. Донор, який на регулярній основі здає кров, він постійно проходить обстеження, тому лікар може порекомендувати чи зробити перерву", - ділятьься пані Олена.
Що не варто робити перед здачею крові?
За день до здачі крові після 18 години потрібно дотримуватися жорсткої дієти.
Можна: крупи, відварені на воді, м’ясо, рибу відварну, можна огірок. Важливо, щоб їжа була не гострою, не солоною, не кислою.
Обмеження: молоко, жирне,смажене, зернятка, банани, помідори, яйця. Недопустимо, щоб донор після шостої години вечора вживав ці продукти.
- Якщо говорити про алкоголь, то 2 доби після алкоголю потрібно вичекати. Якщо людина курить, то тільки через дві години можна здавати кров.
- Якщо людина приймає препарати, які розріджують кров, то є рекомендація за дві доби перед здачею не вживати.
- Якщо людина проходила лікування антибіотиками, то має пройти два тижні і лише тоді можна здавати кров. Якщо людина хворіла на грип, то має пройти місяць часу
- Якщо людина хворіла на коронавірус, то потрібно мати при собі негативний результат ПЛР, після якого через місяць можна здавати кров.
Скільки осіб у Рівненській області здали кров за минулий рік?
"За місяць часу ми можемо брати 500-700 донорів. У нас є окремо статистика первинних донорів за рік", - говорить представниця станції переливання крові.
За 2019 рік було 5361 донорів крові. Якщо мова йде про плазму, то це 6021 людина.
- Первинних донорів було 1071 людина (це люди, які одноразово здали кров).
- 4491 було регулярних донорів (люди, які на постійній основі здають кров).
Якщо врахувати, що у центрі зареєстровано приблизно рівна кількість чоловіків та жінок, які здають кров приблизно 4 рази у рік, то у 2019 році в центрі служби крові зробили близько 20 тисяч заборів матеріалу.
Пані Олена розповідає, що сказати, чи вплинув коронавірус на кількість бажаючих, складно, адже, за збігом обставин, усі пункти прийому крові у районах Рівненщини на період карантину були закриті.
"Це пов’язано із реформою, яку ми зараз проходимо. Ми маємо удосконалюватися і переходити на банки крові. Реформа ще не закінчена, але пішов такий процес, що зараз там закриті ці пункти", - каже представниця.
Загалом у центрі по 30 людей в день, але із закриттям пунктів попит збільшився, адже потрібно забезпечувати всі райони Рівненщини.
"Зараз і операції проводять і пологи. Тому навантаження збільшилось. Донори нам завжди потрібні. Ми ще нікому не відмовляли, але у нас постійно йде напруження, адже ми обдзвонюємо донорів і залучаємо через медіа соцмережі. Ми вкрай потребуємо донорів. Щодня є замовлення", - закликає жінка рівнян до благородної справи.
В чому полягає реформа служби прийому крові?
Матюк Олена Юріївна, заступниця головного лікаря з якості центру служби крові, розповіла журналістам Рівне Медіа, що у 2019 році була схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України стратегія розвитку Національної системи крові на період 2022 року.
"Відповідно до цієї стратегії заплановано перетворення і створення лікарняних банків крові. Також, організація мережі лікарняних банків крові, в тому числі на основі існуючих відділень трансфузіології з підрозділами і лабораторіями. Відповідно до цієї стратегії розвитку було розпорядження вже нашої обласної адміністрації про реорганізацію існуючих відділень трансфузіології", - пояснює заступниця.
За її словами, для донорів нічого не зміниться, єдине - у зв’язку із карантинними умовами центр не може виїжджати у віддалені райони.
"Але ми плануємо організовувати відповідно до графіку виїзної бригади виїзди для цих донорів раз у місяць. Залежно від регіону. Будемо виїзною бригадою заготовляти кров", - додає пані Олена.
Не буде пунктів у районах, а буде виїзна бригада. Це одна із вимог Євросоюзу для того, щоб покращити якість забору крові у донорів. Бригада виїжджає згідно графіку. Перед тим підготовлюють та інформують донорів.
"Звісно, було б дуже добре мати автомобіль, але виїзні бригади у нас працюють в лікарнях або там, де є відділення трансфузіології (зараз лікарняні банки крові). В них є умови, які забезпечують взяття крові", - розповідає Олена Матюк.
Виїзна бригада приїжджає зі своїм матеріалом і з холодильним обладнанням. Кров береться не в автомобілі, а в межах лікарні. Керівництво лікарні готує приміщення, допомагає зібрати донорів.
Стосовно фінансування, то НСЗУ центру переливання крові не платить.
"Ми є підрядниками для НСЗУ. Ми даємо компоненти у лікарні, по їхніх потребах. А лікарні нам відшкодовують кошти з надходжень від НСЗУ. Так працює весь світ. Послуга, наприклад, пологи з кровотечею – там будуть входити вже наші компоненти. Вартість закладена. Власне НСЗУ не відшкодовує нам кошти", - повідомила пані Олена.
За її словами, на даний час у центру є державна субвенція на 2020 рік:
"Частково – на енергоносії і харчування донорів – нам дають з обласного бюджету. Як буде у 2021 році ми не знаємо".
Центр співпрацює з благодійними організаціями, адже донори нам постійно треба і різних груп.
Зокрема, з благодійним фондом «Скарбниця Надії». Вони активно працюють, заохочують донорів серед військових, ДСНС, патрульної поліції. З боку центру – постачання компоненти. Блпгодійники часто пропонують донорів, які потім залишаються у центрі на регулярній основі.
У Рівненській області є чимала кількість Почесних та Заслужених донорів. Щоб отримати таке звання, людина має виконати низку умов. У законі прописано, що потрібно здати кров чи плазму більше 100 разів для статусу Заслуженого донора. Якщо говорити про звання Почесного донора, то необхідно здавати по 450 мл крові 40 разів. Якщо це плазма, то 600 мл 60 разів.
Фото: соцмережі, "Рекрутер донорстворівне".
