На території Рівненського природного заповідника ростуть дерева, які мають негативний вплив на місцеву екосистему. Йдеться про адвентивні сосни.
Рівненський природний заповідник - це унікальна територія Полісся, де зберігаються природні соснові ліси. Серед них зустрічаються не лише автохтонні види, а й адвентивні сосни, такі як сосна Банкса, сосна жорстка та сосна Веймутова.
Адвентивні рослини - це види, які потрапили на нову територію природним або антропогенним шляхом і не є корінними для цієї місцевості.
Сосна Банкса (Pinus banksiana) – це невелике дерево висотою 10-15 м з видовженою –яйцеподібною кроною. Вона має коротку (2-4см), скручену хвою по 2 в пучку та характерні гачкуваті, косі шишки довжиною 3-5 см, які можуть залишитися на дереві нерозкритими кілька років. Кора червоно-бура, розділена на товсті лускоподібні пластини. Цей вид відзначається високою морозостійкістю, посухостійкістю і не вибагливістю до ґрунтів. Сосна Банкса природно зростає у Північній Америці, зокрема в Канаді, і в Україні є адвентивним видом, тобто потрапила сюди штучно.
Сосна жорстка (Pinus rigida) - це дерево досягає висоти 15-20 м, інколи до 35 м. Крона пірамідальна, з віком стає кулястою. Кора товста, темна, борозенчаста. Голки зібрані в пучки по три, довжиною близько 8–9 см. Шишки маленькі, від 3 до 5 см, циліндричної форми; вони часто залишаються протягом багатьох років на дереві. Природний Ареал – Північна Америка. Морозостійка, невибаглива до родючості ґрунту, не витримує посухи. Тільки вона з-поміж хвойних рослин після рубання дає поросль від пня.
Сосна Веймутова (Pinus strobus) – дерево до 40-50 м висотою та 1,5 м діаметру. Крона пірамідальна, і з віком яйцеподібна. Хвоя сизо-зелена, тонка, м’яка, повисла, до 14 см завдовжки. Шишки буро-коричневі, повислі, циліндрично-конічні, до 15 см завдовжки. Морозостійка, вибаглива до родючості ґрунту, швидкоросла. Природно росте в Північній Америці.
Адвентивні рослини суттєво впливають на екосистему Рівненського природного заповідника. Вони знижують біорізноманіття, зменшують стійкість природних угруповань, порушують звичайні процеси, такі як розмноження корінних видів, та змінюють структурну організацію угруповань. Це може призвести до збіднення флори та фауни, а також до зміни природних водних і ґрунтових систем.
"Значення адвентивних видів рослин на територіях заповідника є актуальною проблемою, яка потребує уваги. Активні зусилля з моніторингу та контролю можуть допомогти зберегти унікальні екосистеми та біорізноманіття цього цінного природного простору. Тільки діючи спільно, можна забезпечити збереження природної спадщини для майбутніх поколінь", - зазначають у заповіднику.
