Житло слов’ян V-VII століть досліджують біля озера Басів Кут у Рівному. Це рятівні розкопки, які проводять перед забудовою цієї ділянки, – каже керівник археологічної експедиції Олесій Войтюк. І називає цей випадок нетиповим через те, що дослідження ініціював та профінансував забудовник цієї ділянки, звернувшись у Науково-дослідний центр "Охоронна археологічна служба України" Інституту археології Національної академії наук, пише Суспільне.
На території біля озера Басів Кут на сусідній із будівельним майданчиком ділянці працюють археологи.
– Знаходимося ми в котловані житла, орієнтовно, це V-VII століття нашої ери, це празька культура, ранні слов’яни, які населяли регіон. І ось це – залишки печі. Вона була кам’яною з білого каменю, ми його вчора вибрали. Коли ми зняли це каміння, побачили основу печі, - розповідає керівник археологічної експедиції Олексій Войтюк. - Це в нас зараз проходять рятівні розкопки. Це пам’ятка відома в літературі, на неї є облікова документація і, власне, тут планується забудова. Ми повністю відпрацьовуємо котлован майбутньої будівлі. Всього 6 із 27-ми метрів розкрили і вже йде хороший матеріал. Це крем’яні знаряддя, керамічний посуд, вироби з кістки, – додає Олексій Войтюк.
Щоб точно продатували об’єкт і виявлені в ньому знахідки, Олексій Войтюк запросив київських колег, які спеціалізуються саме на ранньослов’янському періоді. Заступник директора Науково-дослідного центру "Охоронна археологічна служба України" Інституту археології Національної академії наук Антон Панікарський уточнює, що об’єкт з піччю стосується слов’ян раннього Середньовіччя, це V-VI століття.
– Унікальність цього об’єкту полягає в тому, що взагалі таких досліджених об’єктів в Україні, тим більше в останні роки зовсім-зовсім небагато. Найцікавішим є масовий матеріал, тому що це є елементи того побуту і цінності людей, які жили в той час, який ми досліджуємо, - зазначив заступник директора Охоронної археологічної служби України Антон Панікарський.
Задля цього кандидат історичних наук і старший науковий співробітник Інституту археології Національної академії наук застосовує ось такий метод.
– Цей метод умовно називається флотацією. Коли ботаніка піднімається на поверхню і її достатньо зібрати. Зараз ми заливаємо зразок грунту із об’єкту... Бачите, он вуглики з дерева, трапляються зернівочки. Це така дрібнота, яку неможливо взяти лопатою, ножами. Якщо її не буде, ми не зможемо розповісти, що саме люди їли, які вибирали породи дерев, щоб будувати, опалювати житло, - пояснює Сергій Горбаненко.
Ця територія є багатошаровою пам’яткою археології. У науковій термінології її назва звучить як "Рівне Пляж 1-А"
– Ділянкою можна володіти, можна її обмежити, але коли йде втручання в історію, фактично, в землю, це втручання в більше, ніж твоя власність. В цьому аспекті в нас є позитив в плані спілкування із замовником. Тому що є можливість проводити ці дослідження, – додає Антон Панікарський.
Зі слів Антона Панікарського, рятівні розкопки перед початком будівництва ініціював і профінансував забудовник. Наразі археологи дослідили майже третину цієї території. Рятівні розкопки вони планують проводити, доки не випаде сніг.
