Усього лише за 15 хвилин планового акарологічного моніторингу, котрий здійснювали на території Пагорба Слави, фахівці Центру контролю та профілактики хвороб знайшли 7 голодних та жвавих іксодових кліщів.
"Погодні умови березня якраз наблизились до оптимальних для активності цих членистоногих, тому зустріч з ними високо ймовірна, якщо ви відвідуєте природні біотопи, особливо недостатньо впорядковані, з високим травостоєм та невеличкими чагарничками. Потенційно заселеними іксодовими кліщами є й будь-яка зелена місцина, адже волоцюжні тварини, птахи та гризуни здатні транспортувати їх куди завгодно", - зазначають у центрі.
Станом на сьогодні показник чисельності кліщів у міських зонах відпочинку коливається в межах 2-11 на прапоро/км, у Лісостепу — 11-19, на Поліссі — 20-27, що є типовим для геокліматичних умов Рівненщини й можна говорити про початок їх весняної активності.
Небезпека зустрічі з іксодовими кліщами полягає у тому, що вони є переносниками майже 150 збудників інфекційних хвороб, основне епідеміологічне значення з яких на Рівненщині належить хворобі Лайма, 12 випадків якої з початку року вже зареєстровано серед людей. Такі особливості цих членистоногих, як харчування кров’ю самців і самичок, а також усіх стадій їх розвитку — від майже непомітних личинок до дорослих істот, безболісне присмоктування до тіла жертви та довгий період перебування на ній, який може тривати до 12 діб, створюють високий епідеміологічний ризик іксодових кліщів. Здатність же самичок відкладати у довкілля яйця з усіма вірусами та бактеріями, наявними у неї, робить цих членистоногих резервуарами небезпечних природно-осередкових захворювань та сприяє довготривалому зберіганню та ризику ураженню ними людей та тварин.