Рівне Медіа
Словацького 4-6 Рiвненська область, Рiвне
+380676111844

"У шафі завжди була військова форма": 46-річний воїн з Рівного загинув у бою на Запоріжжі

Стало відомо про загибель на фроні ще одного військового з Рівного Руслана Гамаровського.

Про це повідомляють у Рівненській міській раді.

“На великий жаль не знаю Вашого імені. Але я вірю в Вас,” - писала у листі солдатові 14-річна Аня з Тернополя у далекому тепер 2014 році. Цей і ще кілька листів від підлітків усі ці роки дбайливо оберігав рівненський захисник Руслан Гамаровський. Тепер же їх перечитує його дружина Наталія, бо воїна забрала війна.

Руслан Гамаровський народився у Львові, але все життя прожив у Рівному. Бухгалтер за освітою, він працював у багатьох підприємствах та організаціях. Проте в 2014 році, коли ворог вперше перетнув східні кордони нашої країни, змінив цифри на військову форму.

“А хто, як не я? Хто буде воювати? Це Україна, а отже, треба її захищати!” - з такими словами Руслан вперше пішов на війну.

У 2014 році служив у батальйоні “Шахтарськ”, у 2015-2016 роках воював у 81 ОАЕМБр, у 2019 став частиною Української Добровольчої Армії, батальйон “Аратта”.

У спілкуванні справжній балагур та жартівник. А от до роботи Руслан Гамаровський ставився надзвичайно серйозно та відповідально.

“Він не любив, ані футбол, ані риболовлю, а от роботу любив. На першому місці у нього завжди були Україна, сім’я та робота. А ще він любив життя, хоч і не завжди це показував, але це у ньому читалася. А ще він просто любив...” - розповідає дружина Героя Наталія.

Подружжя намагалося максимально багато провести час разом, надихатися одним одним. Та попри це у шафі завжди була військова форма, а поряд стояв зібраний рюкзак з усім необхідним.

“Руслан завжди був готовий стати на захист рідної країни. Знаєте, ніби завжди чекав, що щось станеться, пролунає дзвінок і він поїде...” - пригадує Наталія.

Вранці 24 лютого подружжя обговорювало нічні події, дивний гул, який було чути.

“Винищувач. Це війна,” - прямо сказав тоді дружині Руслан.

Вже ввечері того ж дня, поки дружина готувала тушонку, він телефонував своїм побратимам, нервував, якщо не міг до когось додзвонитися... А вже після “прильоту” біля Рівного був готовий їхати до побратимів.

Кілька днів очікувань, зборів та телефонних дзвінків. Так 27 лютого Руслан відзначив свій 46 день народження, а за тим вирушив у дорогу, де зустрів багатьох своїх побратимів...

“Якось я його спитала, а раптом полон? А він з усмішкою, властивою йому, сказав: “Та ти що, у мене ж є пістолет і граната!” І так говорив завжди...” - пригадує Наталія.

Подружжя домовилося зідзвонюватись щоранку. У п’ятницю, 3 червня, Руслан попередив дружину, що кілька днів із ним не буде зв’язку, у суботу іще написав кілька разів у месенджер. Після цього Наталії телефонував вже заступник командира батальйону.

Руслан Гамаровський загинув 5 червня під час бою біля села Полтавка Запорізької області.

Прощання із Героєм відбудеться завтра, 9 червня, о 10.00 на майдані Незалежності. Поховають його на кладовищі “Нове”.

 

Читати також

03.07.2022 Білоруські військові вчаться зводити понтонні переправи біля кордону з Рівненщиною

- На Волинському та Поліському напрямках підрозділи збройних сил республіки білорусь на ротаційній основі продовжують виконувати завдання з прикриття білорусько-українського кордону в прикордонних районах Брестської та Гомельської областей. Проводяться тренування з наведення понтонних переправ, - йдеться у повідомленні. Разом з тим, наголошується, що ознак формування наступальних угруповань противника не виявлено.

03.07.2022 У Рівному 12-річна переселенка плете патріотичні обереги військовим

- Військовий дуже радів і був розчулений ледь не до сліз. І дівчинка раділа. Ось лише емоції стримувала. Цьому її навчив місяць життя в окупації… Марія та її мама Оксана – з містечка Пологи Запорізької області. Тато - нині в ЗСУ. Після повномасштабного вторгнення рф тато відразу пішов у військкомат, а дівчинка, її мама і бабуся залишилися вдома утрьох. Вони пережили вибухи, вуличні бої, окупацію, відсутність світла, зв’язку і доступу до новин. У рідному місті пробули до квітня. Потім евакуювалися до Рівного. Нині Марія та Оксана допомагають у волонтерському штабі у драмтеатрі. Патріотичні браслети можна придбати там. Донат на розвиток доброї справи – 100 гривень. Кошти потрібні для витратних матеріалів. Дівчинка й надалі плестиме синьо-жовті сувеніри, які оберігатимуть наших захисників.