У пресслужбі 104-ї бригади тероборони ЗСУ Рівненщини розповіли історію колишнього вчителя початкових класів, а нині - військового інструктора Едуарда із позивним "Легіонер".
“Я розумів до 24 лютого, що росія розпочне повномасштабну війну. Тому ще напередодні прийняв для себе рішення піти до війська”, – так пояснює свій вибір військовослужбовець 104-ї бригади ТРО Рівненщини Едуард.
У цивільному житті чоловік працював із дітьми, а тепер допомагає дорослим стати ефективними воїнами. Колись навчав образотворчому мистецтву, а тепер викладає мистецтво війни.
“Мій учительський досвід нині допомагає передавати всі ті знання, які я отримав за роки служби і які здобував, зокрема, і в Британії, і в навчальному центрі в Україні. Тепер я інструктор і займаюся бойовою підготовкою військовослужбовців”, – каже Едуард.
До служби чоловік ставиться надзвичайно серйозно, адже розуміє, що від того, як він підготує бійців, не лише залежить їхня ефективність, а їхні життя. Щодня він із хлопцями пропрацьовує різні сценарії, щоб кожен рух був доведений до автоматизму.
“Моя місія зараз допомагати. Я їх навчаю виживати в тій чи іншій ситуації, орієнтуватися на місцевості, навчаю оборонятись, штурмувати, зачищати”, – розповідає “Легіонер”.
До слова, його позивний – це окрема історія, яка певною мірою розкриває сутність чоловіка:
“Насправді я обрав собі позивний – “Легіонер Марії”. А “Легіонер” – це скорочено. Для мене це радше як духовний позивний, тому що я прихожанин католицького згромадження Легіону Марії. І для мене це важливо. Тепер він мене супроводжує всю війну і оберігає”.
Військовослужбовець уважає, що обов’язок кожного патріота нині - наближати перемогу в той чи той спосіб. Та "Легіонер" також каже, що нині у війську дуже потрібні чоловіки.
“Я з такого самого тіста як і всі інші, але я переступив страхи, зробив крок і пішов у військо. Чоловік може боятися, але ми маємо обов’язок перед суспільством. Не всі можуть бути штурмовиками, не всі можуть бути танкістами, але тут потрібні і слюсарі, і медики, і кухарі. Рекрутинг працює, тож ми всі маємо наближати нашу перемогу”, – наголошує військовий інструктор.
Що ж до перемоги, то чоловік часто міркує над тим, якою вона буде, і каже, що для нього важливе повернення українських територій. А от щодо того, чим займатиметься після перемоги, то без вагань відповідає:
“Обожнюю Чорне море, а дружина моя Наталка обожнює гори. Тож спочатку поїдемо в Херсонську область, в Залізний порт, як ми завжди їздили влітку, а потім і в гори Карпати, наші найулюбленіші”.
А ще "Легіонер" запевняє, що не збирається довго відпочивати:
“Після гір відразу хочу приступити до навчання в школі, до своєї роботи вчительської. Можливо, окрім всього іншого, навчатиму дітей військової справи”.