На Рівненщині громаді подарували шкільні автобуси.
Про це пише Горинь.info
Відомо, що у Дядьковицькій громаді діти із 9-ти сіл (Заріцьк, Великий та Малий Шпаків, Підгірці, Плоска, Іваничі, Гуменники, Дворовичі, Переділи) потребували транспортного засобу, адже щодня вони вимушені були йти 3 км пішки до автобусу, долаючи бездоріжжя, бо вже о 7.10 ранку відправлявся перший рейс до ліцею.
Старий автобус 2004 року випуску, що наїжджав 150 км щодня, постійно ламався та ремонтувався зусиллями директорки.
Відтак, потребою із довезенням дітей поділилися батьки учнів зі знайомими у Польщі, розповіла директорка “Малошпаківського ліцею”:
“Шлях отримання транспортних засобів для дітей громади був довжиною у пів року. Знайшли благодійників поляк Єжи Боздьо та українка Ірина Богданович (із батьківського комітету). Їх діти також навчаються у ліцеї”.
Батько учня звернувся до Анджея Деренґовського, який допомагає українцям з перших днів повномасштабної війни:
“Анджей, є проблема: немає автобусів у школі. І дітям неблизько ходити до школи. Це велика проблема”, – сказав він.
Волонтер Анджей почав шукати шляхи, як і де придбати автобус. Зрештою, вдалося зібрати гроші. Що цікаво, польські благодійники придбали автобуси, які раніше возили французьких школярів. Далі їх відремонтували та навіть потурбувалися про надпис українською мовою: “Шкільний автобус”, розповіла Ірина Слободюк.
Автобуси розраховані на 62 пасажири.
“Це великий крок і жест великої душі, на які здатен тільки великий друг України”. З турботою про дітей, завдяки благодійності, щирості та безкорисливості Опорний заклад “Малошпаківський ліцей” отримав у подарунок два автобуси. Це надважлива справа на шляху до Перемоги!
Дякуєм Польщі! Дякуємо небайдужим українцям!” – ділиться радістю директорка.
Проте, не лише автобус - єдина радісна новина у громаді. Перевозитиме дітей 60-річний Віктор Удод, колишній водій, який відслужив у ЗСУ та повернувся. Він був на Донеччині десять місяців (у Слов’янську, Краматорську, Сіверську). Особовий склад возив, хлопців на передову.
