Унікальні Базальтові стовпи на Рівненщині мають цікаву історію і багато секретів (ВІДЕО)

Фото - відкриті джерела

Таємниці Базальтових стовпів на Рівненщині! Це місце - наша національна пам'ятка, яку потрібно берегти, пише Власно.інфо

Це унікальне природне диво, розташоване в урочищі Іванова Долина, поблизу сіл Базальтове, Берестовець, Новий Берестовець Костопільського району Рівненської області.

З 1972 р. є пам’яткою природи місцевого значення з площею в 0,8 га. Це єдине на території України яскраво виражене стовпчасте залягання найпоширенішої гірської породи – базальтів.

Поклади базальту знайшли у XVIII ст., коли ще ця територія належала Польщі. Почалось видобування каменю в 1861 році, який обробляли та використовували для бруківки та облицювання стін. Після тривалих війн та політичних рішень ця територія відійшла до України і знаходиться тепер неподалік кордону з Білорусією. Вже у 1930 році тут працювало маже 3 тисячі робітників. Бруківкою саме з цього родовища з тих часів і до сьогодні вже виклали площі в Парижі, Лондоні, Брюсселі, Варшаві та Відні. Цим же базальтом вимощена Червона площа у Москві. Коли видобуток в цьому кар'єрі закінчили, величезну яму заповнили підземні води. Глибина цього рукотворного озера місцями сягає до 30 метрів. Через гліцериновий склад води та велику кількість водоростей, які оселилися на дні, озеро набуло смарагдового кольору. Хоч офіційно купатись тут заборонено, це не спиняє численних туристів.

Бажаючих зануритись у воду неймовірно красивого кольору тут чимало. Посеред озера можна побачити острівець, який називають "Островом кохання". Таку назву дали йому тому, що він має форму серця. Поряд із затопленим кар'єром досі працює підприємство, яке продовжує видобувати базальт. Взагалі, тут налічується пять кар'єрів, які входять до Івано-Долинського родовища. Милуватись базальтовими стовпами можна в кар'єрі №3 та №5.

На сьогодні базальту знайшли більш ширше застосування. Цей камінь тепер використовують не тільки для виготовлення дорожнього покриття, памятників, облицювальних робіт, але й для виготовлення окремих частин космічних скафандрів та костюмів рятувальників. Камінь має також теплоізоляційні властивості. Крім базальту, в заказнику часто зустрічаються різні мінерали та самоцвіти. Тут знаходили адуляр, азурит, барит, борніт, гематит, кальцит, кварц, марказит, мідь самородну, пірит, хлорит, халцедон тощо. Нещодавно в Яновій долині знімали історичну драму "Поводир" режисера Олеся Саніна, який представлено на премію "Оскар". Аще кліп Руслани на пісню "Я люблю". Для цього видобування базальту зупиняли аж на добу. Базальтові стовпи вважаються пам'яткою місцевого значення з 1972 року.

Це місце досі цікаве для дослідників стратиграфії, петрографії, мінералогії, палеовулканізму. При всій туристичній привабливості цього місця та важливого значення для науковців, поки ніякої інфраструктури тут немає. Не видно тут екскурсоводів, вказівників та облаштованих місць відпочинку. Дорога сюди не найкраща. Часто від працюючого кар'єру долітає промисловий пил. А відпочиваючі залишають після себе сміття та бруд. Доїхати до Базальтових стовпів можна потягом «Київ–Рівне» або «Київ–Ковель» (до м. Рівне), а далі – автобусом чи авто – до м. Костопіль (35 км), а потім – до с. Базальтове або Берестовець (20 км). Щоб потрапити до Базальтових стовпів автівкою, потрібно буде проїхати через містечко Клевань, де можна відвідати Тунель кохання та зруйнований Клеваньський замок. 

Читайте також